В селі Яреськи Шишацького району за участю представників обласної та місцевої влади і громадськості урочисто відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку. Яреськи, як відомо, називають «Довженковим» селом, оскільки саме тут наш геніальний режисер знімав свою «Землю» та деякі інші фільми. Збір коштів на погруддя українському поету–пророку зініціював місцевий пенсіонер–просвітянин Іван Яковенко. Громада його підтримала, тож протягом 2011—2012 років було зібрано понад 12 тисяч гривень. Ще кількадесят тисяч гривень на проектування, виготовлення та встановлення пам’ятника виділили Яреськівська сільрада та спонсори — два тамтешні підприємства агрохолдингу «Астарта–Київ». Над втіленням образу Кобзаря працювали полтавські скульптори Дмитро Коршунов і Валерій Голуб.
На урочистостях iз нагоди його відкриття промовці підкреслювали: постає поки що єдиний пам’ятник Тарасу Григоровичу в районі, якому судилося стати малою батьківщиною іншого великого українця — Миколи Гоголя. Адже саме на Шишаччині, у тодішній Василівці (тепер — Гоголеве), свого часу був родовий маєток батьків Гоголя, на хуторі біля Яресьок народилася його мати.
У 60–х роках минулого століття в Яреськах уже зводили пам’ятник геніальному поету. Але спорудили його тоді з недовговічного матеріалу, тож невдовзі він буквально розсипався. Сьогодні ж місцеві мешканці сподіваються, що новий пам’ятник стоятиме вічно, як і наша Україна.
От тільки передовсім «для вічності» треба виправити прикру помилку на постаменті. Бо ж, цитуючи один із програмних віршів Кобзаря «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...», там викарбували: «ОБНІМЕМОСЯ ж, брати мої...». Хоча насправді він написав так: «ОБНІМІТЬСЯ ж, брати мої. Молю вас, благаю!». До речі, достеменно встановлено, що Тарас Шевченко відвідував принаймні одне село на Шишаччині — Великий Перевіз. Тож на згаданих урочистостях представники очолюваного Володимиром Степанюком обласного громадського комітету з увічнення пам’яті поета до його 200–річчя передали місцевій школі «Кобзар», із яким вони об’їхали всі населені пункти Полтавщини та сусідніх областей, де свого часу побував його автор.