«Перше з трьох обов’язкових щеплень АКДС дитині зробили наприкінці квітня. Через місяць прийшла в поліклініку на повторну вакцинацію, але почула: вакцини немає, — розповідає молода мама, киянка Уляна Соборська. — Порадили телефонувати у реєстратуру — за кілька днів, мовляв, потрібні препарати можуть з’явитися. Однак лік часу пішов на тижні, а відповідь — та ж сама. Зрештою, педіатр відверто сказала: коли будуть вакцини — невідомо. А пропускати календар щеплень не можна — інакше ефект від вакцинації втрачається. Порадила звернутися в приватну клініку. Але там «попросили» 800 гривень! Плюс педіатру за огляд, без якого щеплення не зроблять, треба заплатити гривень 250. І що робити батькам, у кого таких коштів немає? А нам через місяць робити третю ін’єкцію…»
Подібні тривожні дзвіночки лунають останнім часом не тільки з Києва. Батьки немовлят першого року життя, які — так гарантує держава — мають отримувати обов’язкові планові профілактичні щеплення, місяцями безрезультатно оббивають пороги державних поліклінік по всій Україні. Вакцин немає і для дітей–шестирічок, на яких чекає ревакцинація за віком. Мами й тата стурбовані: як бути, адже до школи без обов’язкових щеплень дітей не візьмуть?
Тим часом у Міністерстві охорони здоров’я заявляють: порівняно з минулим роком уряд цьогоріч навіть збільшив фінансування профілактичних щеплень. За словами заступника міністра охорони здоров’я Олександра Толстанова, на закупівлю вакцин виділено 302 млн. гривень. Щоправда, при необхідних… 465 мільйонах — аби охопити 95% населення. Саме така кількість щеплених, згідно із законами епідеміології, гарантує стійкий ефект у суспільстві.
«Але 160 млн. гривень, яких бракує, — це кожна третя дитина!» — обурюється харківський педіатр Євген Комаровський. На своїй інтернет–сторінці лікар, який послідовно обстоює важливість імунізації населення, запитує: цікаво, що думає з приводу такого «дефіциту» Рада національної безпеки й оборони? Адже ідеться про імунний захист населення. І чому не обурюються лідери політичних партій, а батьки не виходять із протестами? І чи знайдеться олігарх, який не пошкодує 160 мільйонів задля дитячого здоров’я і життя?
Водночас Федір Лапій, головний позаштатний дитячий імунолог ГУОЗ Києва, запевняє «УМ»: вакцини є! «Нині маємо достатню кількість вакцин проти кору, краснухи, паротиту, а також пентаксіму та інфанріксу — комбінованих препаратів для щеплення проти дифтерії, правця, коклюшу, поліомієліту, — пояснює Федір Іванович. — Вся справа у процедурі передачі препаратів з центру в області й розподілу між поліклініками. Крім того, у зв’язку з реорганізацією санепідемслужб їхні функції переклали на управління охорони здоров’я. Тому нині маємо організаційні проблеми, які не приховуємо. Що ж до поліклінік, то вони розраховують потрібний обсяг препаратів і беруть із національного складу таку кількість, яку можуть зберігати в себе в належних умовах. Отримують із запасом на 2–3 місяці, а тоді передають в інші заклади. Але це процедура, яка забирає деякий час.
З чим справді є проблеми — це з вакцинами проти гепатиту В. З грудня минулого року державний виробник цього препарату перебуває на карантині у зв’язку з перевіркою Генпрокуратури. Також не маємо вакцин проти дифтерії, правця, кашлюку — для ревакцинації у віці 6, 13, 18 років: підприємство, яке їх продукує, не отримало ліцензії. Для шестирічок, які готуються до школи і, відповідно, повинні мати «карту щеплень», це справді проблема. Сподіваємося, її вдасться уладнати найближчим часом. Щодо вакцин проти туберкульозу (БЦЖ), так само, як із вакциною проти поліомієліту, — перебою немає, маємо їх на рік уперед.
Ми розуміємо, що дитина має бути захищена навіть у тих умовах, які склалися в державному секторі закупівель. Тому завдання лікаря — не спонукати до дії, а надати об’єктивну інформацію пацієнтам. Чесно повідомити: зачекайте, коли вакцини надійдуть, а можете звернутися до приватних клінік, які не мають таких перебоїв».