«Вісім днів, які не зацікавили глядача», — лише такої оцінки заслуговує ХVI Міжнародний кінофестиваль «Бригантина», що минулих вихідних завершився на Запоріжжі. Перебазувавшись iз Бердянська до Приморська, творчі делегації мало що втратили — море і в цьому містечку прогрілося достатньо для відпочинку між творчими зустрічами. Зрештою, заходів було не так рясно, як значилося у програмі фестивалю. Та й зірок, відверто кажучи, бракувало. В день відкриття серед тих, хто крокував «червоною доріжкою слави» перед театром імені Володимира Магара у Запоріжжі, кіномани упізнавали хіба що українців Віктора Андрієнка і трьох наших Володимирів — Талашка, Бистрякова і Ямненка, двох Анатоліїв iз Білорусі — Кота і Котєнєва, а також росіянина Олександра Панкратова–Чорного. На офіційному сайті «Бригантини» досі розміщено лише 23 світлини учасників — iз фоткою усміхненого «патрона» кінофесту Артема Пшонки включно. Ще б пак: нардеп–«регіонал», син Генпрокурора України. Спонсор фестивалю вважає позитивом факт «запливу» кіношної «Бригантини» у села Приморського, Токмацького і Михайлівського районів. «Це наше ноу–хау», — зазначив Артем Пшонка. Те, що «фестиваль іде до народу», схвально оцінив і Віктор Андрієнко, згадавши, як він «їздив iз презентацією фільму «ТойЩоПройшовКрізьВогонь» від Ужгорода до Севастополя». З повагою до організаторів висловився і композитор Володимир Бистряков, назвавши «колись регіональний» фестиваль» «малим міжнародним».
З–поміж того, що оргкомітету кінофесту не вдалося, варто сказати про зрив відкриття в Бердянську пам’ятної «зірки» російському «кінобабію» Олександру Панкратову–Чорному. Чому? Учора кореспондент «УМ» намагався поспілкуватися з гендиректором «Бригантини» — марно: телефон Олександра Махотіна був у постійній «відключці». А прес–секретар Валерій Фоменко підтвердив лише, що делегації з 12 країн привезли на кінофест 120 фільмів...
Серед повнометражних фільмів фестивальними «гран–прі» відзначено «Сибір. Монамур» (Росія); за актуальність теми спеціальний приз журі присудило фільму «Між двома вогнями» (Польща—Швеція); кращим сценаристом і режисером названо Ісмаїла Гюнеша (Туреччина), стрічка «Куди падає вогонь»; головні ролі найкраще, на думку журі, зіграли полька Магдалена Поплавська (фільм «Між двома вогнями») і росіянин Петро Зайченко («Сибір. Монамур»).
Кращим телефільмом названо «Одинокий острів» (Білорусь), а серіалом — «Любов за любов» (Україна) Сергія Ашкеназі. Найкращими акторами у цих номінаціях названо Йоанну Моро («Анна Герман») і Олександра Аравушкіна («Гість»).
З–поміж «короткометражок» журі визнало кращою стрічку «Доторкнись і побач» українця Тараса Дроня. Сестри Носик перемогли у конкурсі на кращу жіночу роль («Кішка, мишка і лисиця», Росія), а наш Дмитро Заволокін — у конкурсі акторів головного плану (стрічка «Помножувач»).
У номінації «Кращий дитячий фiльм» «Золота бригантинка» дісталася українській стрічці «Ванька».
Дипломи і призи вручено також у багатьох інших заохочувальних творчих конкурсах, деякі з яких нечисленний глядач оцінював неоднозначно — приміром, багато питань до володаря призу «За яскраве втілення чистоти лав міліції» (його повіз до Росії Роман Бокашевський, «мент» iз кінострічки «Дід Іван і Санька»)...