Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Ще на початку 70–х років п’ятірка англійців і один американець перевернули британський гумор догори дригом, зробивши комедійну сцену місцем повного абсурду й епатажу. Йдеться про комік–групу «Монті Пайтон», що мала свою передачу з 1969 по 1973 рік на англійському телеканалі «Бі–Бі–Сі». Джон Кліз, Ерік Айдл, Майкл Пейлін, Террі Джонс, Грем Чепмен та Террі Гіліям свого часу здійснили революцію на телебаченні, вперше показавши оголену дівчину в прямому ефірі, нещадно критикуючи владу та суспільство, зраджуючи всі закони здорового глузду.
«Автобіографія брехуна» — це фільм про засновника комік–групи Грема Чепмена. Будні і свята коміка були насичені не лише сміхом, а й трагедіями. Однак Чепмен завжди був життєрадісною людиною, життя якої обірвалося на 49–му році від раку гортані. Грем Чепмен став першим гомосексуалістом, що відверто зізнався про свою орієнтацію на національному телебаченні. Рішення зробити біографічний фільм у вигляді анімації як ніколи пасує чудернацькому настрою «Монті Пайтонів». Комбінації різних жанрів, як–то графіка, колаж, 3D–анімація підсилюють абсурдність життя, про яке з екрана розповідає сам Чепмен (для фільму використали запис справжньої автобіографії, яку Грем написав та начитав на плівку перед смертю в кінці 80–х).
Ті, хто у такому форматі кіно вбачає лише розважальну мету, усвідомлять свою помилку у сценах, де доволі натуралістично показаний період депресії коміка, коли той страждав алкоголізмом. Дорослим цей мультфільм робить і тема гомосексуалізму, що повсякчас прослизає під час оповіді. Фрагментарність та розірваність стрічки працює як вдалий художній прийом, однак несе за собою доволі відчутний недолік — глядач, що знайомиться з біографією Чепмена вперше, ризикує нічого не зрозуміти, тому порада автора — перед переглядом ознайомитися з основними віхами життя «Монті Пайтонів».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>