«Алло, Рінат слухає...»

Учора, нарешті, завершилася, на перший погляд, нелогічна і затягнута історія із приватизацією гіганта проводового зв’язку та оператора мобільної мережі 3G–компанії «Укртелеком». Недавній власник структури австрійська компанія «ЕРІС» підписала із ахметівською «СКМ» угоду купівлі–продажу 100% акцій компанії «Телекомінвест Лімітед» (Кіпр), якій, у свою чергу, належать корпоративні права ТОВ «ЕСУ». А вже «ЕСУ» володіє 92,79% акцій «Укртелекому». Таким чином, ці 93% акцій автоматично потрапляють у володіння комерційній структурі родом із Донецького регіону. Вартість угоди та її особливі деталі розголошенню не підлягають.

Продаж в одні руки

Заплутана схема власності цілком і повністю відображає не менш складну систему передачі великого державного підприємства цілком конкретній людині. «Укртелеком» готували до продажу надто довго і надміру старанно — отож компанія з кожним роком втрачала частинку своєї вартості. Тобто, колишній гігант практично розвалювався на очах у експертів ринку. «Клієнт дозрів» у 2011 році, коли «Укртелеком» таки виставили на майже відкритий продаж.

Утiм назвати приватизацію «Укртелекому» відкритою язик не повернеться ні у кого. ФДМУ старанно виписував правила проведення конкурсу і дійшов у цій справі до такої довершеності, що участь у приватизації не змогли взяти найбільші телекомунікаційні групи світу — німецька «Дойче Телеком», французька «ФрансТелеком», норвезька «Нортелеком», російські «СвязьИнвест» і «ВимпелКом». Які, до речі, активно цікавилися українським активом, виявляли бажання його купити. Експерти стверджували: у такому випадку українське підприємство отримало б потужного інвестора і галузь змогла би активно розвиватися. Це означало би надходження до бюджету і таке інше.

Але переможцем, за версією влади, стара, не відома навіть фахівцям, австрійська фірма «ЕРІС», яка заплатила за об’єкт 10,5 млрд. гривень. Австрійці ненав’язливо пообіцяли трохи вкладати у розвиток нашої компанії, але було очевидно: що великими інвестиціями тут і не пахне.

Версією номер один, чому ж влада пішла на такий невигідний для держави крок, у 2011 році стала наступна інформація: австрійці, мовляв, є підставними особами, а справжній господар — «група донецьких бізнесменів, близьких до влади». Сьогодні стало очевидно — версія підтвердилася, а «група» звузилася до однієї людини.

Таємниця австрійської психології

Песимізм експертів щодо долі «Укртелекому» в австрійських руках справджувався з кожним днем. «ЕРІС» звинувачували у тому, що вона не фінансує потреби компанії, не дбає про її розвиток. До редакції «УМ» надходили листи, у яких працівники компанії скаржилися: після продажу компанія активно деградує, продовжуючи розвалюватися.

Невдоволені були «Укртелекомом» і споживачі: компанія постійно підвищувала ціни на свої послуги, але не поспішала аналогічним чином покращувати якість. Останнє підвищення ціни датується 1 травня нинішнього року: вартість проводового зв’язку підвищена на 25% для сільських мешканців і на 7% — для городян. Дорожчали також радіоточки, які перебувають у віданні «Укртелекому». Українці проти подібної практики голосували гаманцем: за даними ж самої компанії, торік кількість стаціонарних телефонних апаратів зменшилася на 3,4%. Особливо активно цей процес відбувається у сільській місцевості: люди стали масово переходити на мобілки. Натомість розвивати 3G–технологію, яка могла приносити компанії прибутки, австрійці не поспішали.

Наслідком такої діяльності стало падіння біржової вартості «Укртелекому». За даними керівника аналітичного департаменту «Конкорд Капіталу» Олександра Паращія, з моменту придбання компанії її ціна упала... у 4 рази! І на момент продажу «СКМу» становила всього лише 2,6 млрд. гривень.

Судячи з банальної логіки існування бізнесу, Рінат Ахметов заплатив за «Укртелеком» суттєво менше, ніж виклали з кишені австрійці два роки тому. «Ми оцінюємо, що актив обійшовся компанії «СКМ» у 7–9 млрд. гривень», — стверджує Паращій.

Відтак головне питання: у чому сенс такого бізнесу, коли платиш більше, а продаєш дешевше? Може, австрійці — це такі невдахи–бізнесмени, які вирішили заробити на спекуляції і прогоріли? Утiм експерти вважають подібну версію вкрай малоймовірною: спекуляціями у неринковій країні іноземці без санкції держави не займаються. Тим паче, коли на кону такий, м’яко кажучи, специфічний об’єкт, на якому зійшлися інтереси дуже впливових осіб.

Ахметов як парасолька для Банкової?

Утiм експерти скептично ставляться і до публічної версії приватизації компанії фіксованого зв’язку. Мовляв, досить малоймовірно виглядає припущення, що українська влада два роки наполегливо намагається «злити» стратегічний і потенційно надприбутковий об’єкт одному з олігархів. Тим паче коли це відбувається на тлі значного посилення ролі Сім’ї, відходу у тінь більшості бізнесменів, які не входять до цього кола.

Підтвердження цій версії знайти не так уже й важко. Скажімо, дуже цікавим є факт, що нинішній сценарій продажу «Укртелекому» анонімні джерела передбачили ще... у вересні минулого року. Мовляв, найближчим часом «СКМ» увійде до структури власності компанії міноритарним акціонером. Серед непублічних же власників «Укртелекому» преса тоді називала главу адміністрації Президента Сергія Льовочкіна та ряд менш відомих постатей. «Однак публічно буде оголошено про продаж 92,79% акцій компанії СКМ. При цьому група отримає «Укртелеком» в управління, а основні власники, як і зараз, залишаться в тіні», — писали тоді у ЗМІ.

Дивно, але через півроку цей прогноз — точнiше, його офіційна частина — справдився на всі сто відсотків! Тож деякі аналітики стверджують: насправді ж Рінату Ахметову у новій компанії належить не так вже й багато. Частку його власності експерти оцінюють по–різному, але сходяться у думці, що вона є меншою за 93%. Звичайно, телекомунікаційний бізнес олігархові Ахметову цікавий: «СКМ», як відомо, володіє операторами «Лайф» і «Вега», а нова угода дозволить йому суттєво розширити свій бізнес. Також олігарх хоче поєднати з «Укртелекомом» свій «Астеліт». Проте зиск від цього матиме не тільки Ахметов...