Травень закінчився. Що зроблено?

05.06.2013

Травень, який у лютому в Брюсселі називали місяцем «дедлайну» для офіційного Києва, вже минув, а Україна досі не виконала навіть частини умов ЄС, потрібних для підписання в листопаді угоди про асоціацію. При цьому деякі політологи вважають, що в Брюсселі готові йти на поступки, оскільки зацікавлені в Україні, тому за потреби Євросоюз відтермінує виконання реформ, яких вимагають від України. Проте чи зацікавлена влада в Україні в розширенні співпраці з ЄС — це вже інше питання.

Експерти розділилися на два табори. Частина переконані в тому, що Україні, незважаючи на наявні проблеми, все–таки вдасться підписати угоду про асоціацію з ЄС. Інша частина вважає, що це нереально. Як один з аргументів ці останні наводять факт підписання Україною меморандуму про наступне отримання статусу спостерігача в Митному союзі ЄЕП, а інтеграція в обидві структури — ЄС і ЄЕП — взаємовиключна.

Як сказав учора на «круглому столі» політолог Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій, «якщо ж влада все–таки відступить від євроінтеграції і з якихось причин не захоче підписувати угоду про асоціацію, це стане величезною помилкою, перш за все, для неї самої (влади) та її рейтингів, не кажучи вже про Україну».

Ентоні Т. Салвія, директор Американського інституту в Україні, переконаний, що українська влада просто не зацікавлена у виконанні умов Євросоюзу. «Очевидно, що Президент України діє у своїх інтересах як у співпраці з Митним союзом, так і з ЄС. Україна нічого не зробила для того, щоб виконати умови ЄС, натомість загострила стосунки з Європою підписанням меморандуму про поглиблення співробітництва з Євразійською економічною комісією. Це підписання стало несподіванкою для Євросоюзу. Для того, щоб змінити ситуацію, залишається не так і багато часу. А якщо Київ проігнорував умови Брюсселя один раз, Європа навряд чи сподіватиметься, що наступного разу Київ вчинить по–іншому», — каже Ентоні Салвія.

За словами американського експерта, негативними сигналами Києва для ЄС є й рішення Конституційного Суду, який продовжив повноваження Київради та мера, інші проблеми судової системи й вибіркового правосуддя, та й ситуація з провокаціями на мітингу 18 травня й побиттям журналістів Ольги Сніцарчук та Влада Соделя.

Віктор Суслов, екс–міністр економіки, вважає, що в будь–якому випадку Україні не вдасться грати на два фронти і все–таки доведеться вирішити, з ким продовжувати співпрацю. Водночас, за його словами, підписання меморандуму з Митним союзом не несе ніяких міжнародних обов’язків та економічних наслідків для України. Проте в ЄС це підписання сприйняли із занепокоєнням, і українська влада повинна буде надати додаткові пояснення щодо намірів цієї угоди. Також Суслов вважає, що для Росії підписання меморандуму — це перший крок входження України до Митного союзу. Хоча наскільки далеко піде Україна в ЄЕП — говорити зарано.

У зв’язку з підписанням меморандуму відчутно, що Москва не хоче втрачати Україну, відпускаючи її ближче до ЄС. Адже ще кілька місяців тому в Росії були проти того, щоб Україна ставала в МС лише спостерігачем у форматі «3+1», а тепер швидко погодилася на таку схему.

Щодо ЄС, то Віктор Суслов вважає: до листопада будуть відчутні поступки Брюсселя щодо виконання обов’язків iз боку України, і звільнення Тимошенко вже не буде неодмінною умовою для асоціації. «Ця угода набагато вигідніша для ЄС, аніж для України, тому Брюссель буде ладен іти на поступки задля того, щоб Україна все–таки підписала угоду. І на сьогодні всі ключі — в руках Януковича», — каже близький до влади фахівець.

Підтримує думку щодо поступок та підписання угоди і директор Інституту української політики Кость Бондаренко. Близький до влади політолог каже, що в ЄС досить гнучка позиція щодо України. «У грудні ми мали 19 «пунктів Фюле» (умов Євросоюзу. — Ред.), у лютому їх стало 11, а вже у квітні Клюєв заявляє, що залишилось «кілька» вимог від ЄС. До осені, мабуть, єдиною вимогою, яка стоятиме перед Україною буде — «приїдьте і підпишіть асоціацію», — жартує Бондаренко.

Проте дехто з експертів не поділяє такого оптимізму. «Не варто так сміливо говорити про те, що сьогодні для України Європа відчиняє всі двері. Росія — сильний гравець, який веде подвійну гру. І остаточно дізнатися про неї нам вдасться лише в листопаді», — коментує директор Інституту Центральної Європи Максим Кияк.