...А телефон залиште вдома!

04.06.2013
...А телефон залиште вдома!

Тест iз хімії, який абітурієнти писали вчора, недарма поставили першим. На цей предмет записалися порівняно небагато бажаючих. Таким чином, як пояснила директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева, більшість абітурієнтів матиме час, щоб оговтатися від випускних вечорів та максимально сконцентруватися на тестуваннях.

Цього року в процедуру проведення ЗНО було внесено кілька нововведень. По–перше, запроваджено технологічні перерви тривалістю 15 хвилин. Оголошуватимуть їх у тому випадку, якщо спостерігач помітить у абітурієнта будь–які засоби передачі інформації. А якщо такий засіб буде знайдено, результати тестування анулюють, а спійманому на гарячому учаснику доведеться покинути аудиторію. Проте перед тим, як зайти на пункт проведення тестування, охорона за допомогою спеціальних приладів, які закупили цього року, перевірятиме наявність мобільних телефонів. На пунктах проведення тестування по всій Україні встановлено більше 70% металодетекторів, які й виявлятимуть наявність техніки. Тому «мобільник» або ж прилади зчитування інформації краще не брати із собою (або їх можна буде залишити у спеціально відведеному місці, за межами аудиторії). Навіть якщо знайдуть телефон у вимкненому вигляді, тест усе одно анулюють. Як повідомила Ірина Зайцева, минулого року таких випадків було зафіксовано більше 600.

«Людина, яка йде на тестування, повинна усвідомити, що списувати — аморально, але, на жаль, не кожен це розуміє. Тому й мусимо вдаватися до таких методів», — пояснює директор УЦОЯО. Для прикладу, у Франції школяр, який iде на тестування і має при собі техніку, протягом п’яти років не має права проходити тестування і вступати у виш. Українські правила не такі жорсткі: лише у випадку анулювання тесту з української мови вступити у цьому році в університет абітурієнту–порушнику не вдасться.

Також, на відміну від попередніх років, у 2013 році абітурієнти, які побажали складати тест мовою нацменшин, одержуватимуть лише один зошит мовою, якою писатимуть тест. Нагадаємо, що минулого року видавали ще й зошит українською мовою. Але тепер на цьому вирішили зекономити.

Цього року на тести зареєструвалися 322,5 тисячi учасників, на сім тисяч менше, ніж минулого року. Проте до 25 відсотків учасників становлять ті, хто писатиме тести повторно — це або ж студенти, які не задоволені своїм вибором і хочуть перевступити, або ж учителі–репетитори, які прагнуть бути в курсі всіх нововведень у тестах. У Центрі якості освіти вважають, що ті, хто хоче скласти ЗНО повторно, мають платити. «Ми не проти, щоб репетитори, студенти й усі бажаючі проходили тестування, але це не повинно бути за державні гроші. Відтак iз наступного року ми плануємо ввести платні тести для тих, хто раніше їх уже складав», — наголошує Ірина Зайцева.

 

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Подавати апеляції можна буде відразу після одержання результатів тесту протягом трьох днів. Зразок апеляційної заяви можна знайти на сайті УЦОЯО. Якщо ж ви на 100 відсотків упевнені у своїй правоті й зможете це довести перед комісією, то не бійтесь залякувань, ніби після апеляції вам можуть ще більше понизити бал. Так, буває й таке, але у випадку, якщо абітурієнт не може аргументувати свою точку зору.

 

ДО РЕЧІ

Уперше за роки проведення тестування кількість бажаючих скласти математику випередила тих, хто записався на історію України. Пояснень цьому фахівці поки що не знаходять. За даними УЦОЯО, на українську мову зареєструвалися 98% абітурієнтів, на математику 61,2%, а на історію України 60,6%. Найменше бажаючих зареєструвалось на тести з російської мови та всесвітньої історії ( 3%).

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>