Українець №1 — у Раді

Найближчим часом у Верховній Раді вперше за роки незалежності з’явиться постамент із погруддям символа нації — Тараса Шевченка. Бюст поета авторства скульпторки Леонори Блох подарувала президент Міжнародного благодійного фонду «Духовна спадщина», правнучка Шевченка по лінії сестри Катерини Віра Петрівна Тимошенко. Латунне погруддя виготовлено 1933 року в Ленінграді. Дарунок пані Віра зробила на знак вдячності «свободівцям» у день 152–ї річниці перепоховання Шевченка, доти бюст багато років перебував у її приватній колекції.

За словами депутата від ВО «Свобода» Едуарда Леонова, цей значимий експонат, окрім митецької, має велику історичну цінність: «Праправнучка Кобзаря пані Віра Тимошенко свого часу врятувала витвір мистецтва від знищення, адже в петербурзькому Ермітажі вже готувалися віддати його на переплавку. Вона про це дізналася, віднайшла погруддя і забрала його у російських вандалів, залишивши в обмін свої родинні діамантові сережки».

Ще один промовистий факт — погруддя Шевченка пробито дев’ятьма кулями, добре помітним залишився отвір від однієї з них — у грудях. «Це результат «розваги» енкаведистів, які вправлялися у стрільбі по Кобзареві», — розповів Леонов. Його однопартійка Ірина Фаріон закликала «регіоналів» і комуністів, які не голосують за відзначення круглих патріотичних дат, «покласти пальці в рани Шевченка».

Чому саме «свободівцям» перепав такий дарунок? «За допомогу в протидії рейдерам», — розповіла Віра Тимошенко. У старовинному будинку на Хрещатику, 48 на третьому поверсі з 1992 року орендує приміщення музей фонду «Духовна спадщина», який очолює Віра Петрівна. «Ніяких проблем у неї не було доти, доки мер Черновецький не почав «заганяти» велику частину комерційно–привабливого майна під свого тодішнього зятя Олександра Супруненка. В тому числі і цей будинок, який передали одній зі структур Супруненка без будь–якої згоди орендарів. Наразі й Черновецький не мер Києва, і зять — не зять, а справи тривають, — розповів «УМ» «свободівець» Едуард Леонов. — Магазин «Оптика» викинули з першого поверху, уже й другий поверх «вичистили», тепер взялися за «Духовну спадщину». А там музей особистих речей Шевченка. Останнім часом фонд був ізольований, бо комерційні структури просто знищили під’їзд — розібрали сходи, і приміщення на третьому поверсі залишилося без входу. Ми забезпечили доступ до музею через чорний вхід, встановили там цілодобове чергування й ведемо юридичну кампанію порятунку фонду».