Повернення до Колодяжного

У травні Волинь знову відвідав племінник Лесі Українки Роберто Гааб, котрий мешкає нині у Швейцарії. Це не перша його поїздка в Україну і на Волинь, зокрема. Дванадцять років тому він, громадянин Швейцарії і успішний правознавець, вперше приїхав на землю, де колись мешкав його знаменитий рід Драгоманових–Косачів, де народилася і виросла його бабуся Оксана Косач–Шимановська та знаменита тітка, відома українська письменниця Леся Українка. З тих пір ці краї кличуть і кличуть його до себе.

Цього разу Роберто привіз на Волинь своїх сина, доньку і невістку. Він взяв участь у міжнародній науковій конференції «Леся Українка і національна культура», що пройшла у Східноєвропейському університеті в Луцьку, відвідав музей знаменитої тітки в Колодяжному на Ковельщині. «Подорожуючи Поділлям і Волинню упродовж 2001—2011 років, Роберто Гааб відкриває для себе не лише неповторні природні закутини України, a й нові сторінки історії свого роду, залюбки зустрічається з науковцями, музейниками, ділиться здобутками своїх пошуків. І тому кожен приїзд пана Гааба на батьківщину предків стає важливою подією в культурному житті України. Для нього ж ці візити мають непроминальне значення у зв’язку зi збереженням контакту iз землею пращурів. Згадаймо його щемливо відверте знамените зізнання, записане у музейній книзі відгуків у Колодяжному: «Я приїхав сюди для того, щоб знайти щось про себе, чого мені не вистачало, і для того, щоб принести мій привіт душам моїх предків, які ще, може, блукають цими місцями. A ще я милувався тими краєвидами, які набагато більше, ніж просто пейзажі, які надихають до глибини душі самим своїм значенням. Тепер я знайшов себе, знайшовши частину мого коріння, на чому й завершив свої пошуки. Тепер я маю чітке уявлення про себе», — так написала про Роберто відома волинська музейниця і дослідниця життя і творчості Лесі Українки Тамара Скрипка, яка тісно контактує з ним уже багато років.

Під час свого приїзду на Волинь в 2011 році, коли святкували 140–річчя з дня народження Лесі Українки та 100–річчя написання її знаменитої драми–феєрії «Лісова пісня», Роберто Гааб вперше висловив свою давню мрію — створити у Колодяжному родинний пантеон роду Драгоманових–Косачів і перепоховати у цьому поліському селі сестер Лесі Українки. Його бабуся Оксана Косач–Шимановська похована у Празі, прах другої сестри — Ольги Косач–Кривинюк покоїться на одному з цвинтарів Австрії. І було б цілком логічно, якби їхні останки й душі возз’єдналися на землі предків там, де вони народилися. І тепер під час свого останнього приїзду він знову заговорив про свою давню мрію. На сільському цвинтарі в Колодяжному похований також брат Лесі Микола Косач. Ідею Роберто схвально сприйняли на Волині, знайшла вона відгук і голови Волинської облдержадміністрації Бориса Клімчука, предки якого там мешкали, а дід знав особисто Миколу Косача. На всіх рівнях її ніби підтримали, обіцяли вирішити всі організаційні моменти щодо перенесення праху сестер Лесі на Волинь. Тож є сподівання, що до сумної дати — 100–річчя з дня смерті української поетеси в Колодяжному — туристи матимуть змогу побачити і родинний пантеон Косачів.