Спиною не повертатися!

Вчорашнє засідання уряду готували значно довше, ніж зазвичай. Навіть акредитацію для преси розпочали тільки наприкінці попереднього дня, коли більшість журналістів уже визначила свій робочий графік. Складалося враження, що влада інтуїтивно відчувала — станеться щось неприємне, щось таке, що вкотре вдарить по її іміджу, а, можливо, й рейтингу. Як у воду дивилися! Сивочолий Прем’єр–міністр Микола Азаров вирішив знову вдати з себе «міцного горішка», наказавши не лише публічно виставити за двері трьох запрошених журналістів, а й позбавити їх акредитації.

«Записати всіх поіменно!»

Коли очільник уряду, шановний Микола Янович Азаров сів у своє робоче добротне шкіряне крісло, троє представників ЗМІ наважилися на громадянську акцію. Мета її — протест проти нападу на своїх колег, телевізійну журналістку Ольгу Сніцарчук та фотожурналіста Влада Соделя, на «антифашистському» мітингу. Акредитовані у Кабміні представники преси почепили на свій одяг плакати з написом: «Сьогодні журналістка, завтра — ваша дружина, сестра донька», адресованим безпосередньо Миколі Азарову.

Логіка очевидна: влада, як показав виступ силового міністра Юрія Захарченка у Верховній Раді напередодні, аж ніяк не планує розслідувати звірячий напад на «ворожих» журналістів. Байдуже, що одна з них — жінка. І тоді представники преси вирішили апелювати до «головного» міністра — тобто, Прем’єра. Втім реакція Миколи Азарова виявилася непередбачуваною. Побачивши, що учасники акції повернулися до нього спинами — у тому числі й доволі привабливими жіночими — славний представник трудового Донбасу не тільки не пообіцяв захистити їх і колег від бандитського свавілля, а й чомусь не на жарт розлютився.

«Це що за концерт? Підіть з засідання», — гримнув представник влади. А далі, намагаючись продемонструвати, що він — людина послідовна, додав, ніби йдеться про овець на своєму особистому пасовиську: «Всіх поіменно записати і позбавити акредитації».

Треба віддати належне лояльній і толерантній охороні Прем’єра: за шкірку журналістів вони не брали і, мов кошенят, сходами не спускали. «Ми зараз знаходимося у прес–центрі, — повідомила «УМ» журналістка «Лігабізнесінформ» Наталія Тарасовська. — Із сьогоднішнього засідання нас не вигнали, але я не певна, що зможу потрапити на іншу подію, яка має відбутися у клубі Кабінету Міністрів».

Не ображайте старого чиновника!

Новий вибрик шановного Миколи Азарова одразу ж розділив представників уряду і пресу на два неприятельські табори. Нагадаємо, що надміру амбітний посадовець нещодавно так само — за образу власної персони — вигнав із зали засідань опозиційного нардепа. Щоправда, чомусь не велів позбавити того депутатського мандата.

«Розгрібати» наслідки шоу «Азаров розбушувався–2» послали інтелігентного речника Прем’єр–міністра Віталія Лук’яненка, який, попри невдячну посаду, має авторитет серед журналістів. Утім учора Лук’яненко був змушений озвучувати текст, який вимагало від нього начальство. Про першопричину акції протесту очільник прес–служби Азарова сказав максимально дипломатично, тобто де–факто промовчав: «Прем’єр–міністр також занепокоєний ситуацією і вважає її неприйнятною. Очевидно, що об’єктивне розслідування відбудеться і буде надано оцінку».

Натомість, як і вимагає його посада, вирішив «наїхати» на громадсько активних журналістів. «Я абсолютно не бачу підстав для проведення такої акції. Це моя думка, — сказав Лук’яненко. — Для донесення своєї позиції потрібно знаходити адекватні форми, час і місце. Хто заважав ініціативній групі журналістів звернутися до мене і попросити про зустріч iз Прем’єром для донесення свого занепокоєння?».

На пафосне звернення речника Прем’єра «УМ» вичерпно відповіла журналістка Наталія Тарасовська. Виступ — це крок відчаю. «Насправді ж, наша позиція відома всім, — сказала журналістка. — Ситуація у країні з правами журналістів така, що ми вимушені захищатися. Офіційно ж на наші звернення вже давно ніхто і ніяк не реагує. Що ж стосується норм закону, то ми не порушували жодне з положень, яким керується робота уряду». Іншими словами, домогтися зустрічі віч–на–віч iз Прем’єром щодо побиття колег, по–перше, непросто, а по–друге, абсолютно нічого не дасть. Адже якщо близький до Сім’ї силовий міністр відверто і зухвало посилає всіх «у сад», то функції просто старого друга у цій ситуації ще вужчі...

Вигнати — чи не порушувати закон?

Найважче питання, яке стояло перед Лук’яненком, — чи позбавлять таки акредитації представників преси, якщо вони на хвилину зіпсували настрій державному чиновникові? Побут і комфорт якого оплачують, до речі, ці самі журналісти — своїми податками. Речник уряду був лаконінчим: «Доручення Прем’єр–міністра буде розглянуто і виконано в рамках законодавства». І пояснив — питання про позбавлення акредитації розглядатиме департамент інформації та зв’язків з громадськістю секретаріату Кабміну.

Тобто, досвідчений апарат вирішив поки відкласти розгляд непростої проблеми. Якщо за день–другий із Банкової на Азарова не нагримають і не змусять піти назад, то авторів плакатів таки відлучать від лона Кабміну — у цілковитій відповідності до законодавства. Аби інші знали, яким місцем можна повертатися до сивочолого Прем’єра, а яким — ні. Якщо ж реакція від гаранта Конституції зводитиметься до різних модифікацій фрази: «Ви там офігєлі?!», тоді представників преси — як велить це ж саме законодавство — залишать серед обраних. І про цей крок гучно розповідатимуть провладні ЗМІ — як про чергову перемогу демократії в одній окремо взятій країні.

Цікавими виявилися коментарі посадовців та політиків. Першим на запитання «Ти за більшовиків чи за комуністів?» змусили відповідати міністра МЗС Леоніда Кожару. «Це питання професійної етики. Я думаю, що сьогодні вона була порушена», — прогнозовано сказав представник влади, якого навіть опозиція вважає хорошим фахівцем своєї справи.

Неабияк потішила заява представника ПР Олени Бондаренко. І навіть не тому, що вона, звичайно ж, повністю підтримала політику партії. «Якщо журналісти допустили образу Прем’єр–міністра, то це недопустимо за нормами цієї ж акредитації. І тому ці люди будуть позбавлені певний час брати участь в офіційних заходах», — сказала Бондаренко. Головна родзинка полягає у тому, що буквально напередодні, коментуючи побиття Сніцарчук і натякаючи у цьому питанні на довгу руку підступної опозиції, провладна депутатка пояснила: «Партія регіонів не зацікавлена у будь–яких конфліктах із журналістами».

Натомість опозиція дотримується категорично іншої точки зору. І навіть планує викликати «на килим» Верховної Ради винуватця вчорашнього скандалу Миколу Азарова. А Арсеній Яценюк закликав спікера Ради Володимира Рибака зателефонувати Прем’єру та старому другові і по–дружньому розповісти: такі витівки загрожують репутації України на міжнародній арені.

Тим часом фахову відповідь на буйство Прем’єра дав народний депутат Андрій Шевченко. «Мабуть, Прем’єр–міністра України Азарова не поінформували, що у нас не так давно змінився закон про інформацію і змінився порядок акредитації за цим законом. Зараз не Прем’єр–міністр має вирішувати, хто з журналістів має бути допущений, а ми зараз перейшли до заявочного принципу акредитації. Тому будь–яка вимога позбавити журналістів акредитації є абсурдною і незаконною, вона просто показує, що людина, яка зараз на посаді Прем’єр–міністра України, не просто плаває в житті, а він плаває в законах, він плаває безпосередньо в правилах гри›. Відтак, вдовольняючи амбіції Прем’єра, його апарат буде змушений iти на пряме порушення закону.