Вибори–2015 почалися: бійки навколо «фашистів» із залученням бронетехніки

Парадокс: марш за легалізацію марихуани, якому ВО «Свобода» щороку дає жорсткий бій, минулої суботи відбувся без жодного спротиву. Лідери націоналістів його просто не помітили. Бо були зайняті на важливіших масових заходах, що припали на День Європи. 18 травня в Києві мало не зіткнулися фінальна маніфестація опозиційної акції «Вставай, Україно!» та марш Партії регіонів «У Європу — без фашизму!» Власне, навіть зіткнулися, показавши, якою приблизно буде президентська виборча кампанія–2015. А саме вона, можна вважати, почалася з мітингів минулої суботи.

«Доїхати було тяжко»

Активна реклама мітингу 18 травня, листівки–запрошення у київському метро з рук самого Арсенія Яценюка, підвезення активістів із регіонів — і прихильники опозиції вийшли на вулицю в значно більшій кількості порівняно з минулими мітингами. За версією міліції, пана Піховшека та УТ–1, співвідношення мітингів на підтримку опозиції і влади було 4,5 до 50 (у тисячах осіб). Ті, хто бачив обидві колони на власні очі, кажуть про приблизну співмірність натовпів. Із невеликим плюсом у бік «антифашистів» — через те, що масштаби підвезення в столицю молодих людей із регіонів та гонорари їм просто вражали своїм розмахом.

«От якби всю цю силу — та на Банкову, та сковирнути ту адміністрацію», — примовляв чоловік старшого віку на майдані Незалежності, дивлячись, як повз нього проходить колона акції «Вставай, Україно!», що складалася з трьох частин — прихильників «Батьківщини», «УДАРу» та «Свободи».

За спостереженнями кореспондентів «УМ», «проплачених» на цій маніфестації було значно менше, ніж на київських акціях 2 та 7 квітня. Ба, прийшовши на Софійську площу, прапороносці слухняно опустили прапори, коли їх попросили відкрити огляд сцени для тих, хто підходив і стояв ззаду. Люди охоче брали наклейки руху «Спільна справа» з написом «Я тут не за гроші».

Були, звісно, й ті, що все–таки одержували обіцяні 15 гривень за годину і 20 гривень — якщо тримаєш прапор. Передусім таких збирав «УДАР». Його лідер Віталій Кличко має найбільший рейтинг серед трьох опозиційних кандидатів у президенти, але прихильники партії погано мобілізуються на вуличні акції. Платні БЮТівці теж впадали в око. «Я сьогодні тут, бо не проти заробити гроші, тим паче, підтримую більше опозицію, аніж владу. Знаю, що там (у «Регіонів») навіть більше платять, але соромно іти до них», — розповів «УМ» студент Сашко. А загалом, основну масу опозиційного мітингу складали ідейні представники глибинки — часто у вишиванках, які за гроші не начепиш. І, звісно, вражала децибелами маса прихильників Олега Тягнибока.

«Таких велелюдних мітингів, коли люди свідомо виходять на вулицю, навіть не замислюючись про гроші, я з часів Помаранчевої революції ще не бачив. І що б там не казали, що другої революції не буде, я запевняю — якщо лідери нарешті домовляться, то ще більше людей вийде протестувати», — розповідав у коментарі «УМ» пан Михайло з міста Рава–Руська на Львівщині. «Доїхати було дуже важко, тому що автобуси затримували, а на потяг було нереально взяти квитки», — розповідав активіст зі «Свободи».

«І музичку можно послушать...»

«Антифашистський» мітинг на Європейській площі зацікавив звезену з областей аудиторію хіба що концертом за участю гурту «Брати Карамазови», Альони Вінницької та Джанго. Полум’яні ж промови ораторів від Партії регіонів тримачі блакитних прапорів слухали без ентузіазму. Вийшовши з площі Слави в кількості близько 40 тисяч осіб, на 99% платні «антифашисти» дісталися до сцени біля Українського дому майже в удвічі меншому складі. Багато хто з них не знав, на який саме мітинг їдуть. Молодь хотіла «просто подивитися столицю безплатно».

«Шо ти хочєш, я нє буду разгаварівать, іді дальше», — відповів кореспонденту «УМ» один з «антифашистів» на запитання про його політичну орієнтацію. Проте у інших молодиків (частина з яких були неповнолітніми) вдалося випитати, що їх збирали о 8.30 на станції метро «Арсенальна», а після завершення заходів платили по 20 гривень за годину плюс 5 гривень — за кожного залученого. «Так нормально, дєньгі платят і воду раздают, і музичку можна послушать, почему б не постоять», — казав один хлопчина, що сидів на прапорі ПР. На питання, хто такі антифашисти, хлопці лише посміялись і сказали, що це їх не цікавить.

А тим часом владні поборники новітнього фашизму зі сцени розповідали про те, яку велику загрозу для європейських прагнень України становлять послідовники Гітлера. Лідер фракції ПР у Верховній Раді Олександр Єфремов бідкався, що нацизм, який, здавалося, після Великої Перемоги вже ніколи не відродиться, знову піднімає голову. І його прояви, що неабияк тривожать українську та світову громадськість, «ставлять під загрозу соборність України та її європейське майбутнє». «Тому сьогодні ми всі разом категорично засуджуємо провокації представників об’єднання «Свобода», які свідомо провокують протистояння в нашому суспільстві, сіють ворожнечу й ненависть між представниками різних національностей і віросповідань, компрометують Україну на міжнародній арені, гальмують процес євроінтеграції», — російською мовою проголошував нардеп. Єфремов закликав лідерів опозиційних партій «негайно розірвати ганебний політичний альянс із націоналістами».

Лідер Міжнародного антифашистського фронту Вадим Колесніченко підсумував, що за тиждень маршів і мітингів по всій Україні «понад півмільйона громадян сказали «Ні!» коричневій чумі, адепти якої сьогодні засідають у високих парламентських кабінетах». А Нестор Шуфрич запевнив, що Партія регіонів «не дозволить неонацистам переписати історію і вкрасти в українців відчуття творців Перемоги». Вляпався в цей ганебний театр і колишній «нейтральний» кандидат на виборах–2010 Сергій Тігіпко.

БРДМ–2 та трійця

Головною подією на опозиційному мітингу була Декларація про координацію дій у боротьбі з режимом Януковича, підписана лідерами Об’єднаної опозиції «Батьківщина» Арсенієм Яценюком, партії «УДАР» Віталієм Кличком та ВО «Свобода» Олегом Тягнибоком. Ці політичні сили «беруть на себе зобов’язання єдиною командою перемогти антиукраїнський кримінально–мафіозний режим так званої «Сім’ї» Януковича на чергових чи дострокових виборахПрезидента».

«Ми будемо узгоджувати дії на всіх етапах кампанії з обрання нового глави держави — починаючи із закону про вибори і визначення оптимальної стратегії кампанії, завершуючи спільним контролем за підрахунком голосів і встановленням справжніх результатів народного волевиявлення», — наголошується в документі. За умови збереження чинного порядку обрання Президента три сили обіцяють спільно працювати на перемогу того опозиційного кандидата, який вийде в другий тур. У разі ж, «якщо режим Януковича у властивий йому спосіб протисне перехід до обрання Президента в один тур», «Батьківщина», «УДАР» і «Свобода» зобов’язуються визначити єдиного кандидата вже в першому турі. Також підписанти наголошують, що протидіятимуть тим кандидатам, які, прикриваючись опозиційністю, братимуть участь у виборах із метою розпорошити голоси на догоду Януковичу.

Не лише владні аналітики, а й БЮТівець Анатолій Гриценко потрактували цю декларацію як визнання розділення опозиційних партій аж до другого туру виборів–2015. Справді, є підстави вважати саме так.

Хоча загалом настрій мітингу був мобілізаційним, і навіть Едуард Гурвіц, який напередодні котив бочку на «антисемітів» зі «Свободи» на шоу в Шустера, стояв поруч із ними на одній опозиційній сцені. Наступний мітинг призначили на День незалежності, ще один у цьому році — на річницю Помаранчевої революції, 22.11.

Бойова розвідувальна дозорна машина — БРДМ–2, яку дехто назвав «БТРом», — була помічена неподалік від опозиційних мітингарів ще на початку їхньої ходи від Хрещатику до Софії. Панцерник був обмальований зображеннями моркви, на ньому сиділи ряджені «кролі» з кролячими черепами на прапорах і стріляли в натовп із водних пістолетів (за однією з версій — морквяним соком). Як бойова машина потрапила в центр міста, заповнений тисячами «простих» міліціонерів та бійців спецпідрозділів МВС, — загадка. Хоча — яка загадка, якщо цей БРДМ у районі майдану Незалежності супроводжувала машина ДАІ? Це вже потім міліція від нього відхрестилася, заявивши, що склала три протоколи з приводу появи броньовика на мітингах. А насправді — обізнаним людям з опозиції було очевидно, що це — продовження технологічної розробки влади із цькування Арсенія Яценюка (на прізвисько «Сеня–Кролик») кролячою темою. Ряджені кролі Арсенія переслідували ще з початку акції «Вставай, Україно!» — у Вінниці, Львові тощо. Виконавець кумедного «тролінгу» — політтехнолог Володимир Петров, який ще недавно працював у штабі Яценюка.

Зо два десятки тренованих «братків» та одна молодиця з голими цицьками («не «Фемен»!) вклинилися в опозиційну колону ще під час її руху по вулиці Михайлівській. Народні депутати «Свободи» закликали міліцію нейтралізувати провокацію, але правоохоронці не взяли це до уваги.

«Руминський» фактор

Удруге братки з’яв­илися на сцені ближче до кінця опозиційного мітингу — на сусідній Михайлівській площі. «Морквяний» БРДМ аж надто вразив «свободівців» — вони перегородили йому дорогу, маючи дані, що панцерник чавитиме людей на мітингу. Броньовику пробили шини, розбили вікна, витягнули звідти осіб, вбраних у... футболки «УДАРу» і «Свободи». Ряджених прислужників провокаторів віддухопелили немилосердно, до крові, яка стікала річками по білих футболках, і віддали міліції. Та двох відпустила, а двох забрала на допит в облуправління МВС.

А одразу після сутички навколо БРДМ на його підтримку підскочили ті самі два–три десятки «братків», яких зафіксували ще на Михайлівській. Спершу вони влаштували жорсткий «махач» зі «свободівцями», потім їх відтіснили «беркутівці» із застосуванням сльозогінного газу. Не затримали нікого, при тому що сторони рознімав «свободівський» віце–спікер ВР Руслан Кошулинський.

Можливо, ця сутичка б забулася, як багато подібних, ставши лише ілюстрацією сюжетів провладного ТБ, як фашисти б’ються з антифашистами. Але найактивніший «гопник» побив двох журналістів, котрі знімали сутичку, — Ольгу Сніцарчук із «5–го каналу» та фотографа Влада Соделя з «Коммерсанта». Саме завдяки фотографіям останнього інтернет–громада вирахувала в нападникові Вадима Титушка на прізвисько «Румин» та інших членів білоцерківського клубу єдиноборств «Будо», що входить до Федерації панкратіону України, яку очолює «регіонал» Віктор Корж. Керував «братками» чоловік, дуже хожий на голову організації «Молодих регіонів» Білої Церкви. А Титушка раніше судили за крадіжку.

Учора журналістська спільнота пікетувала будівлю МВС, вимагаючи притягнення до відповідальності організаторів та учасників нападу на Сніцарчук і Соделя. Але міліція, попри наявність паспортних даних і прописки «Румина», затягує слідство. Інформація про затримання Титушка в неділю виявилася качкою.

«Стидоба. Тільки це слово виникає від спілкування з представниками МЗС під міністерством. Тут зібралися провідні українські журналісти, підійшли нардепи від опозиції з вимогою почути міністра, чому його підлеглі не зупинити бандитів, чому БТР їздив по тротуарах під прикриттям міліції, чому журналісти за годину встановили прізвища й адреси нападників, а правоохоронці — ще й досі ні», — каже депутат від «УДАРу» Ірина Геращенко.

«Сценарій влади очевидний. Цього тижня вона заборонила будь–які мітинги в Тернополі на два місяці через заворушення 9 травня. Думаю, що і після цих подій, які відбулися в Києві, будуть спроби заборонити протести в Києві. Законопроект у ВР вони вже подали — про введення надзвичайного стану лише за фактом блокування владних установ. Але я переконаний, що на цьому все не закінчиться. Після обрання Папи в Римі в нас з’явилася гарна фраза: «Зміна «папи» в Україні відбудеться також із димом, але колір диму не матиме значення», — сказав «УМ» учасник суботніх подій, нардеп від «Свободи» Юрій Сироттюк.