В «об'єднаному» соціал-демократичному сімействі України вибухнув скандал. «УМ» уже розповідала про те, що у Криму близько трьох сотень — і число це з кожним днем зростає — членів СДПУ(о) вирішили вийти з лав партії. Це рішення далося їм нелегко. Бо ці люди хай наївно, але щиро вірили в те, що партія під знаком (о), яка назвалася соціал-демократичною, і справді відстоює стандарти істинної соціал-демократії. На місцях часто не видно того, що діється «у верхах», а красиві слова і гасла, віддруковані на глянцевому папері, викликають думку не про те, звідки взялися гроші на їх розповсюдження, а про те, якою правильною і людяною є партія, котра їх пропагує. Вірили ці люди й у свого лідера — Віктора Медведчука. Вірили настільки, що чи не найголовнішою причиною, яка підштовхнула їх до виходу з партії, стало рішення голови президентської Адміністрації не йти на президентські вибори, а підтримати Прем'єр-міністра, висуванця влади Віктора Януковича. Ось тут-то в багатьох вірних соціал-демократів і відкрилися очі на справжню суть «об'єднаної» партії, яка переймається зовсім не впровадженням задекларованих у своїй програмі цінностей, а тим, як зберегтися при владі, як пролізти у всі її шпарини й закріпитися там мертвою хваткою. Адже «відступники», які спричинили вибух у доти жорстко дисциплінованій (інакодумство залишмо справжнім есдекам — тим, що не «о») партії, чудово розуміли, за кого насправді треба вболівати на «великих президентських перегонах». Не за Януковича, який прагне зберегти гнилу систему нинішнього «режиму», а за Віктора Ющенка, котрий хоче й може її змінити, котрий, на думку розсудливих есдеків, є набагато більшим соціал-демократом, ніж Віктор Медведчук. Розуміючи, наскільки важливою є зараз робота на перемогу народного, а не «адмінресурсного» кандидата, всі кримчани, які вийшли з СДПУ(о), приєдналися до Всеукраїнського об'єднання «За Україну! За Ющенка!».
Про те, чому підтримка кандидатури Віктора Януковича, на його думку, суперечить стратегічним і тактичним завданням української соціал-демократії, про причини масового «демаршу» кримських есдеків та про те, чому вони вирішили підтримувати Віктора Ющенка, розповідає секретар Євпаторійської організації СДПУ(о) Володимир Глотов, який вийшов з лав партії разом з усім своїм осередком.
— Володимире Івановичу, як давно ви є членом Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) і які мотиви спонукали вас приєднатися до цієї політичної сили?
— Я в партії з червня 1998 року — номер мого партійного квитка 319, тобто я один із перших увійшов у лави об’єднаних соціал-демократів, повіривши в лідера СДПУ(о) Віктора Медведчука і в ідеї соціал-демократії.
— Протягом усього цього часу програма партії вас влаштовувала? Чи повністю вона відповідала вашим уявленням про правильність її позицій?
— Так. Проте я не завжди дотримувався плану роботи кримського рескому, за що неодноразово отримував на горіхи від керівництва. Я заявляв, що в Євпаторійській організації СДПУ(о) своє бачення роботи, тому ту роботу, яку нам намагається запропонувати керівництво, ми коригуємо для того, щоб вона більшою мірою відповідала інтересам мешканців Євпаторії. Свій місцевий план ми виконували в повному обсязі й більш ефективно для партії, ніж якісь вказівки згори.
— Коли саме, на вашу думку, відбувся переломний момент у лінії партії і з чим це пов'язано?
— Це, по суті, кінець минулого року, коли пішли розмови про пріоритет тієї чи іншої кандидатури на посаду Президента України.
— Скажіть, як ви зважилися вийти з СДПУ(о) — на вас чинили якийсь тиск чи ви прийняли це рішення самостійно?
— Ні, не було жодного тиску. Рішення про вихід із партії я прийняв із двох причин. Перша причина — Віктор Медведчук, на авторитет якого я дуже багато працював, витрачав не тільки свій час, працю, а й матеріальні ресурси. І той факт, що Медведчук не збирається балотуватися у президенти, я сприйняв дуже болісно. А остаточною краплею стало те, що XVIII з'їзд партії пропонував підтримати кандидатуру Януковича, а це, на мою думку, суперечить стратегічним і тактичним завданням української соціал-демократії. Коли ж ми вирішили підтримати кандидатуру Віктора Ющенка, то постали перед вибором: або погодитися на підтримку Януковича і залишитися в партії, або підтримати народного кандидата Ющенка й вийти з СДПУ(о). Ми обрали другий варіант.
— Чи підтримали ваше рішення партійні однодумці?
— Мої однодумці, по суті справи, і підштовхнули мене до нього після конференції Євпаторійської організації СДПУ(о), яка відбулася 24 квітня. Конференція підтвердила мої повноваження, але реском, а точніше його керівник Єфим Фікс, проігнорував це рішення. Фікс через місяць зібрав другу конференцію, де його, так би мовити, висуванці були призначені в керівництво другого Євпаторійського міськкому СДПУ(о), а мене почали вважати виключеним із партії. Це глибоко обурило членів організації, тих людей, яких я втягнув у нашу партію і «заразив» ідеями соціал-демократії, і стало поштовхом до масового виходу членів з міської організації СДПУ(о). Люди приходили і клали партквитки на стіл, не збираючись навіть писати заяви про вихід із партії, як належить за статутом. За останні кілька днів із Євпаторійського осередку вийшло понад 100 членів.
— Володимире Івановичу, на згаданому вами з'їзді СДПУ(о) Віктор Медведчук заявив, що рішення про підтримку кандидатури Віктора Януковича обговорювалося в усіх міських, первинних партійних організаціях, і всі вони одноголосно схвалювали такий крок. В Євпаторійському осередку було таке обговорення?
— Обговорення кандидатур не було, тому що до останнього члени партії сподівалися, що Медведчук балотуватиметься у президенти. Але цього не сталося, тому вибір, я ще раз підкреслюю, ми вирішили зробити самі. На конференції 24 квітня цього року Євпаторійська організація СДПУ(о) прийняла одноголосне рішення: якщо лідер партії не піде на вибори, то з двох найбільш імовірних кандидатур — Віктора Федоровича і Віктора Андрійовича — ми підтримаємо народного кандидата Ющенка.
— Але чому саме Ющенка?
— По-перше, Віктор Андрійович Ющенко більш демократичний політик, більше підтримуваний народом — саме народними масами, а не адміністративним ресурсом чи якимись політичними босами. Проаналізувавши передвиборчі програми двох найпотужніших кандидатів, їхні моральні якості і життєвий шлях, ми дійшли висновку, що просто необхідно підтримати Віктора Ющенка, який за ці роки проявив себе як висококласний економіст і як моральний політик, котрий ні в чому себе не заплямував. Тому питання, кого підтримати, вирішилося дуже просто: треба голосувати за того, хто подбає про людей не словом, а ділом, за того, хто має більший авторитет серед народу.
До речі, якщо вже на те пішло, то в керівництві СДПУ(о) для мене особливо авторитетним був Олександр Зінченко, який, як ви знаєте, вже не є членом партії. Тепер Зінченко — керівник виборчої кампанії Ющенка, і мені дуже приємно усвідомлювати, що шанований мною лідер перебуває зі мною по одну сторону барикади в політичній боротьбі за народного кандидата Віктора Ющенка.
— Що, на вашу думку, очікує Євпаторійську організацію — тепер уже не СДПУ(о), а «За Україну! За Ющенка!» — надалі?
— Коли наша організація створювалася, ми агітували і залучали людей, по-перше, посилаючись на авторитетність соціал-демократичних ідей, а по-друге, доводячи до їхньої свідомості, як важливо згуртуватися в єдиний колектив, який би міг відстоювати свої права. Тому ми і створюємо у Євпаторії осередок Всеукраїнського об'єднання «За Україну! За Ющенка!». Так що Євпаторійська організація як існувала, так і буде існувати, і ми не зменшимо своєї політичної активності. А активності нашим людям не позичати. Знаєте, я часто перебуваю серед людей, і можу з упевненістю сказати, що більшість населення підтримує Віктора Андрійовича. Вони не вірять у чесність влади й у прозорість проведення майбутніх виборів, не вірять обіцянкам Януковича про збільшення пенсії, зарплат, стипендій. Народ — він розумний і дуже добре розуміє, що ці одноразові, суто передвиборчі, обіцянки ті, хто їх роздає, дуже швидко потім забувають...
Розмовляла Ганна ЖАДАН.
КОМЕНТАР З ПРИВОДУ
Еміль Курмамбетова, член Євпаторійської організації СДПУ(о):
— На мою думку, перелом у партії відбувся після подій у Мукачеві, після тих невдалих виборів, відзначених підтасовками й протиправними діями. Очевидно, із цього моменту багато партійців утратили віру в цінності, які сповідує Соціал-демократична партія (об'єднана) та її керівництво, і в те, що керівництво партії перебуває на правильному шляху.
В Україні єдиним лідером, який здатний вивести країну з кризи, переламати кримінальну структуру влади, яка склалася в нашій державі, змінити життя всіх громадян України на краще й наблизити її до цивілізації, є Віктор Андрійович Ющенко. І саме усвідомлення цієї істини вплинуло на мій особистий вибір. Звісно, цей вибір був зроблений не одразу, а внаслідок кількох обставин — «мукачівських подій», інцидентів з рескомом і Володимиром Глотовим, під впливом вчинків самого Віктора Медведчука і поведінки парламентської фракції СДПУ(о). Усе це, як мозаїка, і склалося у висновок: треба вийти iз цієї партії і підтримати Віктора Ющенка, приєднавшись до Всеукраїнського об'єднання «За Україну! За Ющенка!».