В «об'єднаному» соціал-демократичному сімействі України вибухнув скандал. «УМ» уже розповідала про те, що у Криму близько трьох сотень — і число це з кожним днем зростає — членів СДПУ(о) вирішили вийти з лав партії. Це рішення далося їм нелегко. Бо ці люди хай наївно, але щиро вірили в те, що партія під знаком (о), яка назвалася соціал-демократичною, і справді відстоює стандарти істинної соціал-демократії. На місцях часто не видно того, що діється «у верхах», а красиві слова і гасла, віддруковані на глянцевому папері, викликають думку не про те, звідки взялися гроші на їх розповсюдження, а про те, якою правильною і людяною є партія, котра їх пропагує. Вірили ці люди й у свого лідера — Віктора Медведчука. Вірили настільки, що чи не найголовнішою причиною, яка підштовхнула їх до виходу з партії, стало рішення голови президентської Адміністрації не йти на президентські вибори, а підтримати Прем'єр-міністра, висуванця влади Віктора Януковича. Ось тут-то в багатьох вірних соціал-демократів і відкрилися очі на справжню суть «об'єднаної» партії, яка переймається зовсім не впровадженням задекларованих у своїй програмі цінностей, а тим, як зберегтися при владі, як пролізти у всі її шпарини й закріпитися там мертвою хваткою.

Були колись часи — на кожному кроці радянському громадянину нагадували, що «Народ і партія — єдині», ковбаса коштувала 2 карбованці, а всі «неугодні» сиділи в таборах і в'язницях. Словом, усе було «чудово». І керівництво Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), схоже, замучила ностальгія по тих часах.