Знову щаслива Мерая Кері.
Чи може бути нещасною дівчина, яка є однією з найпопулярніших співачок світу, має голос на дві октави вищий від сопрано, пісні якої 15 разів очолювали американський хіт-парад (кращі показники мають лише «бітли» та Майкл Джексон), яка, до того ж, є красунею-білявкою і має на банківському рахунку десятки (якщо не сотні) мільйонів доларів?! Мерая Кері, бо про неї мова, власним прикладом довела, що все згадане ще не є запорукою особистого щастя. Після розлучення з Томмі Моттолою (з його ініціативи) гармонійно вибудуваний, казковий світ співачки розвалився, немов картковий будиночок. Моттола як один iз керівників корпорації «Соні Мюзік» був не лише особистою опорою Мераї. На роки їх шлюбу (1993—97) припадають найбільші успіхи артистки. Після розпаду шлюбу Мерая мала нервовий розлад, довго лікувалася у психіатричній лікарні, що не могло не позначитися на її кар'єрі. Та відомо, що найкращими ліками в таких випадках є час та праця.
Схоже, тепер співачка знову міцно стоїть на землі. Минулого місяця вона фактично повністю замінила свою команду: від речниці до менеджера. А позавчора фаховий часопис американської музичної індустрії «Біллборд» повідомив, що вона підписала довготермінову угоду про співпрацю з концерном «Юніверсал Мюзік», що означає її остаточне розлучення із «Соні Мюзік». Про ціну контракту не повідомляють, зате вже відомо, що новий альбом співачки вийде на «Юніверсал» в останньому кварталі цього року. Наразі Мерая активно концертує. Вона відвідала навіть такі екзотичні міста, як Шанхай та Бейрут. У вільні хвилини співачка пише книгу для дітей, в якій розповідається про дівчинку-сироту. Вона також приєдналася до започаткованої репером Пафом Дедді руху «Голосуй або помри», метою якого є заохотити молодих американців узяти участь у президентських виборах цієї осені. Учасники руху, до якого, зокрема, належать відомі актори Леонардо Ді Капріо та Бен Аффлек, переконують молодь, що голосування — це «круто» та модно. Цього місяця Мерая знялася у ролі капризної діви в гангстерському фільмі режисера Деймона Деша «Державна власність-2», прем'єра якого запланована на наступний рік. Співачка також готується до дебюту на театральній сцені у виставі «Принц і танцівниця», яка йтиме у лондонському театральному районі Вест-Енд. Це сценічна версія однойменного фільму з Мерилін Монро в головній ролі. Ця роль має для Мераї особливе значення, оскільки Мерилін — її ідол. Досить сказати, що у жовтні 1999 року вона виклала на аукціоні 600 тисяч доларів за піаніно, яке колись належало Мерилін Монро.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
