Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Злата Огнєвич на червоній доріжці. Фото з сайта lenta–ua.net.
Із часу заснування у 1958 році пісенний конкурс Європи поступово набував статусу грандіозного шоу, що виходило за рамки вокалу. Скажімо, минулорічне «Євробачення» досягло постановочного апогею — на підготовку до конкурсу Азербайджан витратив близько 70 млн доларів (до цього «фінансову першість тримала Росія — 42 млн. доларів на конкурс у 2009 році). Зведення одного лише головного естрадного майданчика — «Крістал Холлу» в Баку на 25 тисяч місць — обійшлося в 25 млн. євро. На противагу кавказькому шику і марнотратству 58–й за рахунком європейський пісенний конкурс у шведському місті Мальме обіцяє пройти камерно та затишно. Бюджет цьогорічного конкурсу вражаюче малий — всього 20 млн. доларів. Шведи вирішили відмовитися від зайвого освітлення та спецефектів — кажуть, хочуть повернути «Євробаченню» його першопочаткову місію, тобто щоб це був конкурс пісні, а не шоу. Неабияке значення, звісно, має в такій заощадливості й економічна криза, через яку від участі в конкурсі відмовилися десять країн.
Символом Євробачення цього року став метелик, а гаслом було обрано We Are One («Ми єдині»).
У маленькому Мальме до конкурсу вже все готово. Квитки у «Мальме–Арена» були продані ще у грудні минулого року, через місяць після надходження їх у продаж. Зала на 15 тисяч осіб побудована ще в 2008 році, натомість якість світла та звуку тут називають не гіршою, аніж у бакинському «Крiстал Холлі».
Першу ластівку пісенного конкурсу вже запустили: в неділю відбулося офіційне відкриття конкурсу. О 18:30, практично без затримки, червоною доріжкою біля міського Театру опери пройшли делегації країн–учасниць. Першою перед журналістами та фанатами урочисту ходу здійснила переможниця минулорічного конкурсу Лорін, котра піснею у стилі східних бойових мистецтв «Ейфорія» завоювала своїй батьківщині право проводити «Євробачення–2013». Бурхливими оплесками зустрічали фаворитку цьогорічного конкурсу Емілі де Форест iз Данії. До слова, данців у Мальме приїхало чи не найбільше. Як зазначив у розмові з ТСН.ua данський журналіст Йоханес Андрессон, причина проста — близьке сусідство зi Швецією: «Із Копенгагена можна дістатися до Мальме на електричці всього за 20 хвилин».
Українка Злата Огнєвич на червоній доріжці привернула увагу журналістів своїм «ескортом» — велетнем Ігорем Вовковинським. Подальша церемонія в стінах театру була закритою для журналістів, однак усі бажаючі змогли спостерігати за прямою трансляцією відкриття на головній площі, біля театру.
Попри гладкість підготовчого етапу та найкращі умови, 11 країн цього року співати відмовились. Серед них Андорра, Чехія, Боснія і Герцеговина, Туреччина, Ліхтенштейн, Словаччина, Люксембург, Португалія, Марокко, Польща та Монако. Причиною для більшості слугували фінансові труднощі. Натомість Чехія відверто заявила про відсутність будь–якого зацікавлення у європейському пісенному конкурсі, а Польща полишила шанси після кількох поспіль провалів.
У цілому на конкурсі зазвучать голоси 39 країн. У першому півфіналі, що відбудеться вже сьогодні, 14 травня, виступатимуть 16 країн, серед яких і українка Злата Огнєвич. По сусідству з Україною у списку виконавців опинилась Росія і цьогорічна фаворитка — Данія. Емілі де Форест співатиме під номером 5, росіянка Діна Гаріпова — під номером 6, Злата Огнєвич — сьома.
У другому півфіналі 16–го травня зазвучать пісні 17 країн–учасниць, а до фіналу потрапить двадцятка найкращих. Традиційно, окрім країн, що вибороли місце у фіналі, на головній сцені у вирішальний день конкурсу, 18 травня, заспіває «велика п’ятірка» — країни, що автоматично проходять у фінал, — Велика Британія, Іспанія, Італія, Німеччина, Франція, а також країна–господар.
У першому півфіналі голосувати зможуть лише країни–учасники даного етапу, а також Велика Британія, Італія та Швеція. У другому півфіналі, окрім країн–учасниць, свої голоси віддаватимуть Іспанія, Німеччина та Франція. Процедура голосування залишається незмінною: за співвідношенням глядацького голосування та рішення професійного журі 50:50.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>