Розбудити в собі весняне буйство

Місце зустрічі українського бомонду омолоджується. Назвавши село Криворівня Верховинського району Івано–Франківської області точкою перетину «верхівки» аристократичних кіл, я не перебільшила ні на краплину. Свого часу в карпатському селі гуцульський фольклор збирав Микола Драгоманов, лікувалася ожиною з морозивом Леся Українка, писав свої «Тіні забутих предків» Михайло Коцюбинський, а згодом Сергій Параджанов разом із талановитою командою відзняв одно­йменний фільм.

У Криворівні також систематично працювали й у своїх домівках пили запашний чай iз місцевих афен (чорниць) Михайло Грушевський та Іван Франко, на честь яких сьогодні існує два музеї–садиби. До речі, у київському будинку Грушевського, що на вулиці Паньківська, 9, ще сьогодні можна побачити, наскільки видатний історик кохався у гуцульському народному мистецтві. Його кабінет повністю облаштований у стилі Криворівнi. Річ у тім, що гуцули з інших сіл любили яскраві сонячні кольори, але в Криворівні — як у вишивці, так і в ткацтві — переважали темні, майже чорні кольори. Грушевському був до вподоби такий тон, тому з дачі він привіз собі все необхідне і створив у Києві криворівницький куточок.

Сьогодні до Криворівні за старою доброю традицією також їде гостювати вся українська верхівка. Осердям гостини є священик Іван Рибарук. Своїм другом його називають фотограф Ігор Гайдай, композитор, син лікаря–травознавця Володимир Зубицький, режисер Тарас Ткаченко, фольклористи, журналісти, художники, релігієзнавці, а також прості приблуди. Як каже отець Іван, двері його будинку завжди відчинені. Буває, хтось приїде у Криворівню, йде по селу, побачить на горі дерев’яну церкву, та й підніметься. «Подорожуючі зізнаються, що тягне їх сюди, заходять до хати, питають про історію села», — розповідає отець Іван.

Тепер до Криворівні буде тягнути не тільки завдяки історії, гуцульським традиціям, гостинності отця Івана, а й через фестиваль горянської та туристичної культури «Черемош–фест», який пройде на березі бурхливої карпатської річки 11–12 травня. Забава, як пишний святковий торт, складатиметься з багатьох компонентів. Музична і спортивна частина займуть найповажніше місце у «Черемош–фесті». Гостей Криворівні вдень розважатимуть туристичні клуби, які організовуватимуть півторагодинні сплави по найкарколомнішій ділянці Чорної ріки. Відчайдушні туристи на рафтах подолають 8 км із проходженням знакових порогів Чорного Черемоша — Дземброні, Білої Кобили, Дідового Ліктя Гучків та Гука.

Увечері екстрім передасть естафету танцям і музиці. Криворівню розважатимуть українські гурти «КораЛЛі», «Рура», «Пан Пупец», «Перкалаба», «Гич Оркестр», «Бурдон», LBB, «Запаска», «Фолькнери» та Longital із Словаччини. Оцінивши музичну начинку фестивалю, можна передбачити, що на «Черемош–фесті» буде гаряче і навряд чи комусь вдасться встояти на місці.

Та для тих, хто надає перевагу більш спокійному відпочинку і не горить бажанням відірватись від землі на рафті чи під вечірньою сценою, знайде своє щастя на майстер–класах гончарів, ковалів, дримбарів та інших народних майстрів. А щоб перший фестиваль горянської та туристичної культури «Черемош–фест» залишився в історії, організатори заходу запланували разом із ковалями викувати найбільшу у світі дримбу. А ще затійники фесту мають намір увійти у книгу рекордів України флеш–мобом дримбарів. У Криворівні на «Черемош–фесті» понад сотню фестивальників одночасно візьмуть у руки дримби і задримбають. Знаючі люди кажуть, що такого у світі ще не було, щоб стільки народу в одному місці одночасно грали на дримбах.