Ковбаса смакувала українцям здавна, позаяк її вважали мірилом достатку і неодмінним атрибутом святкової трапези. Це вже радянські технологи винайшли «харчове диво» у вигляді дешевої і доступної широким масам «Лікарської» по 2.20, від якої часто вернули носа навіть голодні дворові пси. Пострадянські ковбасники довершили знущання над колись ароматним і поживним продуктом, сотворивши безліч різновидів м’ясоподібних сумішей, які, очевидно, варто, як пачки сигарет, маркувати застереженнями «Шкідливо для здоров’я».

Чи можливо нині відчути смак справжньої ковбаси, яка колись була почесною стравою на великодньому столі? «Без проблем, — запевняє Богдан Чукор. — І це не вимагає особливих зусиль чи якихось заморських компонентів. У моїх ковбасах, окрім м’яса, сала, солі, перцю, часнику та природних спецій, немає ніяких консервантів, але вони тривалий час не псуються. Приміром, «Гуцульська» за сталої температури від трьох до п’яти градусів тепла може зберігатися в коморі півроку й більше. Звісно, є певні особливості її приготування, але немає жодного міліграма хімії. Це підтвердить будь–яка лабораторія, оснащена найдосконалішим обладнанням».