Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Учора та сьогодні у столичному кінотеатрі «Київ» тривають кінопокази дебютних короткометражок людей, які вже давно стали класиками українського кіно. Проект, організований Держагентством iз питань кіно та Національним центром Довженка, називається «Великі Короткого метра». «Ці фільми, часто недооцінені та маловідомі, є своєрідними культурними подіями, що змінили як мистецький ландшафт України, так і персональні історії режисерів, частина стрічок потрапила під заборону і надовго лягла на полиці», — зазначають організатори.
На перших показах представлені дебютні роботи майстрів iз 1925 по 1975 рік. Наприклад, курсова робота Леоніда Осики «Та, що виходить у море», за яку автор був звинувачений у «екзистенціалізмі, занепадництві, запозиченнях». Режисер тоді відмовився переробляти фільм. Короткометражка пролежала в забутті до горбачовської «перестройки» і була показана наприкінці 1980–х.
Ще одна знакова картина — «Київські фрески» Сергія Параджанова. Дирекція кіностудії ім. Довженка вирішила припинити зйомки «в цілому імпресіоністського фільму, пронизаного ідеєю пацифізму». Відтак від параджановського фільму залишилися лише 15 хвилин, і завдяки операторові Олександру Антипенку ці «залишки величі» дожили до наших днів. Антипенко видав «Київські фрески» за свою дипломну роботу, і таким чином стрічка збереглася в архівах. А фiльм Віктора Греся «Хто помре сьогодні» вважали втраченим, доки режисер не відновив його в 2007 році.
Загалом глядачі побачать 16 робіт знакових режисерів, зокрема фільм «Злодій» Романа Балаяна, «Дитина» Миколи Мащенка, «Антракт» Бориса Івченка, «Весняний дощ» Кіри та Олександра Муратових.
Другу серію показів організатори «Великих Короткого Метра» обіцяють влаштувати у вересні. Вона охоплюватиме період iз 1975 по 1990 роки. Третя буде присвячена дебютам майстрів уже незалежної України.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>