Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Учора та сьогодні у столичному кінотеатрі «Київ» тривають кінопокази дебютних короткометражок людей, які вже давно стали класиками українського кіно. Проект, організований Держагентством iз питань кіно та Національним центром Довженка, називається «Великі Короткого метра». «Ці фільми, часто недооцінені та маловідомі, є своєрідними культурними подіями, що змінили як мистецький ландшафт України, так і персональні історії режисерів, частина стрічок потрапила під заборону і надовго лягла на полиці», — зазначають організатори.
На перших показах представлені дебютні роботи майстрів iз 1925 по 1975 рік. Наприклад, курсова робота Леоніда Осики «Та, що виходить у море», за яку автор був звинувачений у «екзистенціалізмі, занепадництві, запозиченнях». Режисер тоді відмовився переробляти фільм. Короткометражка пролежала в забутті до горбачовської «перестройки» і була показана наприкінці 1980–х.
Ще одна знакова картина — «Київські фрески» Сергія Параджанова. Дирекція кіностудії ім. Довженка вирішила припинити зйомки «в цілому імпресіоністського фільму, пронизаного ідеєю пацифізму». Відтак від параджановського фільму залишилися лише 15 хвилин, і завдяки операторові Олександру Антипенку ці «залишки величі» дожили до наших днів. Антипенко видав «Київські фрески» за свою дипломну роботу, і таким чином стрічка збереглася в архівах. А фiльм Віктора Греся «Хто помре сьогодні» вважали втраченим, доки режисер не відновив його в 2007 році.
Загалом глядачі побачать 16 робіт знакових режисерів, зокрема фільм «Злодій» Романа Балаяна, «Дитина» Миколи Мащенка, «Антракт» Бориса Івченка, «Весняний дощ» Кіри та Олександра Муратових.
Другу серію показів організатори «Великих Короткого Метра» обіцяють влаштувати у вересні. Вона охоплюватиме період iз 1975 по 1990 роки. Третя буде присвячена дебютам майстрів уже незалежної України.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>