Учора та сьогодні у столичному кінотеатрі «Київ» тривають кінопокази дебютних короткометражок людей, які вже давно стали класиками українського кіно. Проект, організований Держагентством iз питань кіно та Національним центром Довженка, називається «Великі Короткого метра». «Ці фільми, часто недооцінені та маловідомі, є своєрідними культурними подіями, що змінили як мистецький ландшафт України, так і персональні історії режисерів, частина стрічок потрапила під заборону і надовго лягла на полиці», — зазначають організатори.
На перших показах представлені дебютні роботи майстрів iз 1925 по 1975 рік. Наприклад, курсова робота Леоніда Осики «Та, що виходить у море», за яку автор був звинувачений у «екзистенціалізмі, занепадництві, запозиченнях». Режисер тоді відмовився переробляти фільм. Короткометражка пролежала в забутті до горбачовської «перестройки» і була показана наприкінці 1980–х.
Ще одна знакова картина — «Київські фрески» Сергія Параджанова. Дирекція кіностудії ім. Довженка вирішила припинити зйомки «в цілому імпресіоністського фільму, пронизаного ідеєю пацифізму». Відтак від параджановського фільму залишилися лише 15 хвилин, і завдяки операторові Олександру Антипенку ці «залишки величі» дожили до наших днів. Антипенко видав «Київські фрески» за свою дипломну роботу, і таким чином стрічка збереглася в архівах. А фiльм Віктора Греся «Хто помре сьогодні» вважали втраченим, доки режисер не відновив його в 2007 році.
Загалом глядачі побачать 16 робіт знакових режисерів, зокрема фільм «Злодій» Романа Балаяна, «Дитина» Миколи Мащенка, «Антракт» Бориса Івченка, «Весняний дощ» Кіри та Олександра Муратових.
Другу серію показів організатори «Великих Короткого Метра» обіцяють влаштувати у вересні. Вона охоплюватиме період iз 1975 по 1990 роки. Третя буде присвячена дебютам майстрів уже незалежної України.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
