Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Міністерство культури оголосило конкурс на найкращий логотип до 200–річчя Тараса Шевченка. Логотип, який переможе, буде розміщено на всіх брошурах, буклетах, рекламній продукції, що використовуватиметься до Шевченкового ювілею. Винагородою для учасників конкурсу стануть три премії: за перше місце — 30 тисяч гривень, 20 тисяч за друге і 15 тисяч — за третє. Наразі, як повідомила «УМ» координатор конкурсу в Мінкультури Наталя Кіреєва, жодного проекту не надійшло, проте вона вірить, що ближче до завершення конкурсу, тобто до 22 травня, буде достатньо робіт для обрання найкращого логотипу. Відомо, що виставка конкурсних робіт проходитиме з 22 по 31 травня у Національному музеї Шевченка, а переможця буде визначено в останній день травня. До речі, за умовами конкурсу переможець, отримавши винагороду, відмовляється від своїх авторських прав.
Позмагатися за кращий малюнок взялися навіть музейники. Так, Людмила Шевченко, заступник директора національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», що охоплює Кобзареві місця в Моринцях, Керелівці та Буді, розповіла «УМ», що творча група співробітників заповідника разом iз художниками Черкащини вже активно працює над ескізами. «Проте у нас є ідея розробити також власний логотип до 200–річчя, який стане окрасою нашого музею», — каже пані Людмила.
Прикметно, що в останні десятиліття жоден iз помітних ювілеїв знакових для України постатей не проходив зі спеціально розробленим логотипом. Шевченко, звісно, особистість виняткова, культова. Але чи конче треба розробляти логотип ювілейних заходів, нехай навіть для найбільшого генія України, якщо нині на облаштування інфраструктури на шевченкових місцях Черкащини збирають побори з тамтешніх сільських рад, так звану «Шевченкову десятину», про що вже писала «УМ»? Грошей немає катастрофічно, а Мінкульт витрачає 65 тисяч гривень на всього–на–всього логотип. «Це найменше, що можна зробити для людей, які займатимуться цієї роботою, і винагорода переможцям — це невелика зовсім сума», — сперечається пані Кіреєва. Втім «УМ» порахувала, що ця «незначна сума» адекватна річній зарплатні штату всіх наукових співробітників одного шевченкового музею, але не столичного. Так, дрібниці життя...
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>