Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Міністерство культури оголосило конкурс на найкращий логотип до 200–річчя Тараса Шевченка. Логотип, який переможе, буде розміщено на всіх брошурах, буклетах, рекламній продукції, що використовуватиметься до Шевченкового ювілею. Винагородою для учасників конкурсу стануть три премії: за перше місце — 30 тисяч гривень, 20 тисяч за друге і 15 тисяч — за третє. Наразі, як повідомила «УМ» координатор конкурсу в Мінкультури Наталя Кіреєва, жодного проекту не надійшло, проте вона вірить, що ближче до завершення конкурсу, тобто до 22 травня, буде достатньо робіт для обрання найкращого логотипу. Відомо, що виставка конкурсних робіт проходитиме з 22 по 31 травня у Національному музеї Шевченка, а переможця буде визначено в останній день травня. До речі, за умовами конкурсу переможець, отримавши винагороду, відмовляється від своїх авторських прав.
Позмагатися за кращий малюнок взялися навіть музейники. Так, Людмила Шевченко, заступник директора національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», що охоплює Кобзареві місця в Моринцях, Керелівці та Буді, розповіла «УМ», що творча група співробітників заповідника разом iз художниками Черкащини вже активно працює над ескізами. «Проте у нас є ідея розробити також власний логотип до 200–річчя, який стане окрасою нашого музею», — каже пані Людмила.
Прикметно, що в останні десятиліття жоден iз помітних ювілеїв знакових для України постатей не проходив зі спеціально розробленим логотипом. Шевченко, звісно, особистість виняткова, культова. Але чи конче треба розробляти логотип ювілейних заходів, нехай навіть для найбільшого генія України, якщо нині на облаштування інфраструктури на шевченкових місцях Черкащини збирають побори з тамтешніх сільських рад, так звану «Шевченкову десятину», про що вже писала «УМ»? Грошей немає катастрофічно, а Мінкульт витрачає 65 тисяч гривень на всього–на–всього логотип. «Це найменше, що можна зробити для людей, які займатимуться цієї роботою, і винагорода переможцям — це невелика зовсім сума», — сперечається пані Кіреєва. Втім «УМ» порахувала, що ця «незначна сума» адекватна річній зарплатні штату всіх наукових співробітників одного шевченкового музею, але не столичного. Так, дрібниці життя...
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>