«Змінюй суспільство через свою професію і переконання» — таке гасло Всеукраїнського саміту професіоналів–християн, що відбувся минулих вихідних в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Адже, вийшовши в неділю з церкви, християнин не перестає бути віруючим. І якщо кожен, хто в храмі ставив свічки за здоров’я своїх близьких, на своєму робочому місці згадає про християнські цінності і спробує хоча б помалу практикувати їх у своєму буденному житті — суспільство зміниться на краще.

Сьогодні — на початку ХХІ століття — iнтернет охопив усі сфери нашого життя. Тут отримують і надають інформацію, замовляють і продають послуги й товари, тут навчаються, знайомляться, спілкуються, стають всесвітньо відомими та знеславлюються. Віртуальними стали не тільки державні і громадські установи, ВНЗ та медіа, а й Церква. Віднедавна в iнтернеті з’явилися онлайн–каплиці, де всі охочі можуть замовити службу, поставити свічку, помолитися та послухати церковні дзвони.

Кілька кліків мишкою у «каталозі» каплиць перенесуть до будь–якої: Миколи Чудотворця, Серафима Саровського, Богородиці Казанської чи Архангела Михаїла. Одним кліком можна обрати молитву, іншим — поставити свічку. З одного боку, така доступність і анонімність воцерковлення може стати у нагоді тим, хто вагається чи фізично не може прийти до храму. З іншого — шлях до Бога не може бути простим та анонімним. Про те, чи може його замінити техногенний дух надшвидкісних комунікативних технологій, «УМ» дізнавалася в духовенства та парафiян.