Днями у Каневі представники громадськості Черкащини, Полтавщини, Київщини, Львівщини, Чернігівщини, Сумщини та Дніпропетровщини за сприяння мерії міста урочисто заклали сквер Тараса Шевченка. Двісті дубків для нього привезли небайдужі полтавці, делегацію яких очолювали голова громадського об’єднання «Світ України» Володимир Степанюк і керівник обласного відділення «Жіночої громади» Валентина Шемчук. Саме вони стали ініціаторами всеукраїнської акції «Живий пам’ятник Шевченку» до 200–річчя Кобзаря. Тож уже кілька таких «зелених» пошанувань поета напередодні його ювілею відбулося у полтавському краї. Восени минулого року ті ж таки полтавські «садівники» їздили на Черкащину в рідне село великого Тараса Моринці, де тоді висадили 47 молодих дубків (за кількістю прожитих ним років).
Усе те є, власне, продовженням ось уже більш ніж півторастолітньої традиції, започаткованої на малій батьківщині згаданих ініціаторів проекту. Адже 18 травня 1861 року, коли Україна зустрічала домовину з тілом свого видатного сина, яку везли із Санкт–Петербурга для перепоховання у Каневі, патріотично налаштовані полтавські громадівці посадили на тодішній околиці рідного міста, в саду Гуссона, дуб Шевченка. Він став першим у світі живим пам’ятником Кобзареві. До тепер уже розлогого велета з меморіальною табличкою на огорожі й сьогодні поспішають сотні полтавців та гостей міста. «Водночас зрозуміло, що 152 роки для дуба — то фактично «підлітковий» вік, шумітиме він нащадкам іще сотні років, — розповів «УМ» Володимир Степанюк. — Тож і ми хочемо, щоб пам’ять про свого Пророка і красу в Україні плекали вічно».