Останнім часом українська книга на власному ж святі — День книги та авторського права у світі відзначають 23 квітня — перебуває у ранзі «бідного родича». Адже, як свідчить статистика, навіть з урахуванням підручників, посібників, а також видань відомств і міністерств, на одного українця припадає трохи менше однієї надрукованої за рік книги. «Читання — необхідна гімнастика для душі, — апелюють до цих невтішних показників письменники Дмитро та Віталій Капранови. — Коли ви читаєте, то співпереживаєте героям, культурно «розхитуєтеся». Людина, яка двадцять років не читала книг, не тренувала свою уяву. Ліками від духовного паралічу є читання».
Ось уже шостий рік поспіль увагу громадськості до цієї проблеми брати Капранови намагаються привернути за допомогою автопробігу, що проходить під гаслом «Ударимо автопробігом по безкнижжю та нехлюйству!» Нинішній маршрут письменників та читачів проляже через вулицю Сагайдачного, Володимирський узвіз, Хрещатик, Бесарабську площу... Разом iз Капрановими проти «безкнижжя та нехлюйства» протестуватимуть Дмитро Лазуткін, Антон Кушнір, Андрій Кокотюха, Антон Санченко, Олена і Артем Захарченки, Світлана Поваляєва, Артем Полежака, Іван Андрусяк, Сашко Дерманський, Любов Якимчук, Сергій Руденко, Олександр Афонін, Микола Кравченко та інші. Стартує пробіг о 12:00 на Контрактовій площі. Першим пунктом програми буде перформенс «Перетягування язика». Біля колишньої книгарні «Знання» заплановане покладання вінків, жалобний мітинг та хвилина мовчання.
Першу іменну премію в дитячій літературі «Джури» заснував минулорiчний лауреат Національної премії ім. Шевченка Володимир Рутківський. Грошову відзнаку цього рейтингу забезпечуватимуть відсотки від Шевченкiвської премії Руткiвського: цього року це 20 тисяч гривень. Відзнака присуджуватиметься за нові високохудожні твори для дітей та юнацтва з історико–краєзнавчої тематики, а також за ілюстрації та літературно–критичні праці, спрямовані на виховання юних українців у дусі національно–патріотичних цінностей.
На здобуття премії можуть подаватися твори великоформатних жанрів (романи, повісті, поеми, цикли поезій та низки оповідань, об’єднані спільною тематикою) для читачів середнього та старшого шкільного віку, а також графічні роботи та літературно–критичні розвідки. Для визначення переможця конкурсу створено раду, до якої, крім засновника, увійшли Наталя Марченко, Зірка Мензатюк, Тетяна Щербаченко, Анатолій Качан, Кость Лавро, Іван Малкович, який є водночас директором–розпорядником премії.
Організаційне забезпечення здійснює Національний музей імені Т. Г. Шевченка, на адресу якого автори, що бажають узяти участь у конкурсі, можуть надсилати свої твори.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
