Якщо ви колись потрапите сюди, то обов’язково першим ділом підете на славнозвісний Голлівудський бульвар — потовктися у натовпі туристів, знайти на Алеї Слави зірку свого кінокумира і пробувати вихопити її спалахом фотоапарата з–під ніг чисельних перехожих, побачити домівку «Оскара» — театр «Кодак», а заразом і ще пару театрів, що збереглися із золотих часів Голлівуду.

Але не варто обмежувати свої знання про Місто Ангелів лише дев’ятьма грандіозними літерами (Hollywood) на узвишші Голлівудських пагорбів. Лос–Анджелес, заснований у 1781 році невеличкою, але барвистою групою, переважно з мулатів, індіанців і негрів, дотепер залишається плавильним казаном, у якому змішалися раси, нації, мови й культури. Одним iз культурних «сплавів» став популярний у 1920—30–х роках стиль арт–деко. Красиві будинки, зведені у цьому стилі, заселяють центральну частину міста, так званий downtown. Колишні бізнес–центри, сьогодні вони перетворені або на житлові комплекси з дорогими квартирами, або ж потерпають від неуваги місцевої громади. Але в жодному разі не втратили духу епохи джазу, хмарочосів, гламуру й щасливих часів Голлівуду, котрий — ніде від правди дітися — живив це місто у лихоліття Великої депресії.

Американці «підгледіли» арт–деко на Міжнародній виставці сучасних індустріальних та декоративних мистецтв у Парижі 1925 року (скорочення від французького arts d’coratifs у назві експозиції дало ім’я новому художньому стилю). Тут не можу втриматися від ремарки патріотичного характеру: учасниками тої виставки були, зокрема, Олександра Екстер, Соня Делоне та Вадим Меллер, який отримав золоту медаль за оформлення вистави театру «Березіль». Але повернімося до американців: буйним цвітом на американському континенті архітектура арт–деко розцвіла у Нью–Йорку, Детройті, Чикаго і Лос–Анджелесі. У даній статті йдеться про кілька найяскравіших будівель лос–анджелеського середмістя.

У Черкасах — культурний скандал: виконувачем обов’язків керівника обласної філармонії, де працюють народні та заслужені артисти України, в тому числі й славнозвісний Черкаський народний хор, обласна влада призначила 23–річну Ольгу Сисоєву.

До пісенного конкурсу континенту лишився ще цілий місяць, а букмекерські контори вже гадають, хто з 28 конкурсантів вийде в лідери. Перші прогнози від букмекерської контори Paddypower склалися так: учасниця від України Злата Огневич має всі шанси увійти до трійки лідерів, а перше місце пророкують представниці Данії Емілі Де Форест iз піснею «Тільки сльози», друге — норвезькій співачці Маргарет Бергер з її рок–баладою «Я нагодую тебе любов’ю». За «бронзу», згідно з прогнозами, Злата Огневич ще позмагається з росіянкою Діною Гаріповою; їхні ставки — 12:1.

Як відомо, Президент Янукович задекларував, що за минулий рік отримав 15,5 млн. гривень гонорарів за книжки, які видавалися в 2012–му, але написані були раніше, а в 2011 році з цієї ж діяльності «гаранту» надійшло 16,4 млн. гривень. Цей рядок у президентській декларації про доходи шокував громадськість, а особливо тих, хто посвячений у видавничу «кухню». «Такі гонорари отримують Джоан Роулінг за «Гаррі Поттера», Паоло Коельйо, Джеймз за «50 відтінків сірого», — прокоментував виданню «Тиждень» популярний письменник Андрій Курков, книги якого дуже добре продаються як у країні, так і за кордоном. — Жодне з українських видавництв не в змозі заробити такі гроші, не кажучи вже про те, щоб виплатити їх як гонорар». Найбільший авторський гонорар в Україні отримувала минулоріч Люко Дашвар і мусила отримати Ліна Костенко за «Записки самашедшого», приблизно до 40 тисяч гривень, підраховує Курков.