НОВИНИ ПЛЮС

Помер дослідник УПА Григорій Дем’ян

У неділю в його рідному селі Грабовець на Львівщині поховали Григорія Дем’яна, історика, мистецтвознавця, фольклориста, людину, яка багато десятиліть віддала вивченню боротьби УПА та дослідженню життєпису її провідників. Григорію Дем’яну було 84 роки.

Кандидат історичних наук, перший лауреат премії ім. Чубинського (1989 р.) та премії Фонду духовного відродження ім. Андрея Шептицького, він досліджував суспільно–політичну та творчу спадщину Вагилевича, Франка, Шевченка, а потім — Волошина та Степана Бандери. Автор понад тисячі публікацій та наукових праць. В останнє десятиліття видав друком роботи «Повстанський мартиролог Сколівщини», «Бандерівці», «Гуцульщина у визвольній боротьбі ОУН і УПА. Нарис історії фольклористики», «Українські повстанські пісні 1940—2000 років», «Генерал УПА Олекса Гасин — «Лицар», «Степан Бандера і його родина в народних піснях, переказах і спогадах».

Резиденція для початківців від «станіславського феномену»

Письменники «станіславського феномену» (Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Володимир Єшкілєв, Галина Петросаняк) вирішили створити власну літературну резиденцію для письменників–початківців. Це можливість безоплатного перебування в хостелі з харчуванням у місцевих арт–кафе з тим, аби молоде дарування змогло творити, не озираючись на матеріальні клопоти. Андрухович згадує, що завдяки такій резиденції в Німеччині свого часу він написав свою «Московіаду». «У Європі така практика існує десятиліттями, шкода, що на неї не зреагував жоден представник бізнесових, політичних чи державних кіл, аж поки за її реалізацію не взялися самі письменники», — цитує Тараса Прохаська сайт «Літакцент».

Ініціатори оголосили конкурс заявок від пошуковувачів, вік яких мусить бути не більше за 30 років. Заявки приймають до 15 червня. Першого резидента (чи резидентку) визначить журі у складі Тараса Прохаська, Віталія Чупака та Василя Карп’юка. Щасливчику буде надано не лише кімнату в хостелі й харчування, а й мистецькі експедиції в карпатські села, організовано зустрічі з івано–франківськими музикантами, художниками і письменниками.

«Кін–дза–дза» по–мультиплікаційному

Культовий за часів СРСР режисер Георгій Данелія надав нового дихання своїй кіноісторії «Кін–дза–дза», створивши за мотивами фільму 97–хвилинний мультик. Критика відгукнулася на появу анімаційної «Кін–дза–дзи» так само схвально, як і описувала його повнометражного попередника. Дія так само відбувається на планеті Плюк, де є свої «пацаки» і де треба кланятися всяким панкам — присідаючи робити «ку». Тобто уявлення суспільства про успішність індивідума та жахливі лабета ієрархії, з чим варто боротися, хоч і майже неможливо, — головний месидж стрічки Данелії. Проте режисер «освіжив» епоху: дія відбувається в ХХI столітті, а замість московського виконроба і студента на планету Плюк прибувають знаменитий віолончеліст Чижов (змальований iз покійного Мстислава Ростроповича) і діджей Толік.

Композитором мультиплікаційної «Кін–дза–дзи» так само є Гія Канчелі.