Наш Лувр

Архаїчні печероподібні стіни «Мистецького арсеналу» на найближчий місяць стануть кровом для справжніх зірок у світі скульптурного мистецтва. У просторих павільйонах музейного комплексу оселились «Маленька 14–річна танцівниця» Едгара Дега, «Венера з ящиками» Сальвадора Далі. Вісімнадцять світових митців, що прославились переважно своїми картинами, виявляється, мали не менший хист до об’ємного мистецтва. Саме таку ідею закладають у виставку «100 шедеврів світової скульптури» керівники «Арсеналу» — в експозиції представлено винятково скульптуру.

Такі живописці, як Арістід Майоль, Огюст Роден, Амадео Модільяні, Олександр Архипенко, Рембрандт Бугатті, Поль Гоген, Сальвадор Далі, Едгар Дега, Альберто Джакометті, Пабло Пікассо, Огюст Ренуар та багато інших, працювали на стику жанрів, комбінуючи у власній творчості різні напрями як мистецтва, так і традиції, культури, вірувань. «Представлені роботи належать до кінця ХІХ— початку ХХ ст., — пояснює головний куратор «Мистецького арсеналу» Олександр Соловйов. — В експозиції чітко прослідковується еволюція, динаміка руху мистецьких напрямів. Унікальність цієї виставки — у її цілісності та зібраності».

У першій частинi залу бачимо велику колекцію творів Дега — митця, що за життя ніколи не виставляв свою скульптуру на глядацький розсуд. Винятком може бути хіба що «Маленька 14–річна танцівниця», що тепер стоїть у центрі київської експозиції. Та навіть її у 1881 році, з першою появою на виставці, спіткала неслава потворного мистецького об’єкту. Тоді вже майже сліпого Едгара Дега, що працював навпомацки, засудили за зображення непристойності, втіленої у такому юному створінні (на ті часи балет асоціювався зі світом розпусти та юними дівчатами, що торгували своїм тілом), не кажучи вже про те, що зовнішні дані танцівниці не знайшли свого прихильника, а один паризький критик порівняв скульптурну дівчинку Дега з мавпою. Тепер оригінал цієї скульптури зберігається у Вашингтонській мистецькій галереї, а по світових музеях розкидано близько 30 її копій, відлитих у бронзі (спочатку Дега працював із воском, уже після його смерті скульптури були відлиті в бронзу). Лише 10 копій знаходяться в колекціях меценатів і одна з них прибула у «Мистецький арсенал».

Величний «Мислитель» Родена, у порівнянні з дещо непропорційною танцівницею Дега, видається твором ідеально відшліфованим. Не дивно, адже над своїм шедевром Роден працював близько двох років. Алегорично перебільшена мускулатура чоловіка, який у задумі сидить на камені, замислювалась як частина композиції до твору Данте «Божественна комедія», а її герой носив ім’я «Поет», а вже на відкритті скульптури у Копенгагені у 1888 році Роден заявив, що фігура є пам’ятником французькому робітничому класу. Оригінал «Мислителя» нещодавно був виставлений на торги аукціоном Sotheby’s приблизною ціною у 12 млн. доларів, а одна з 20 існуючих копій виставлена в Києві.

У другій частині залу можна побачити бунтарів скульптурного мистецтва початку ХХ століття, творців, які «знущались» над формами, проголошуючи нові стандарти. Пабло Пікассо створював своїх Адама та Єву в карикатурному ключі, зображаючи самі лише силуети, оздоблені золотою фарбою. Сальвадор Далі робив архаїчну Венеру об’єктом поп–арту, перевтілюючи її на комод з ящиками. Український скульптор Олександр Архипенко проголошував авангардизм своїми скульптурами у вигляді геометричних жіночих тіл, а Амадео Модільяні переніс видовжені обличчя зі своїх портретів у простір дерев’яних тотемів, що нагадують зразки культури шаманізму. Мистецтвознавець Людмила Лисенко такі незвичні форми пояснює бунтом митців, що мали на меті привернути увагу глядача і випереджали своє покоління. «Вони епатували, були незвичні, викликали шок. І лише з роками ці твори осмислювались, їх коментували, аналізували, знаходили ідею, — коментує пані Лисенко. — Так було завжди, спершу це епатує, а потім приходить розуміння. Мистецтво потребує періоду адаптації, адже те саме відбувається і зараз — сучасне мистецтво — це, перш за все, шок. Що з ним буде далі — покаже час».

Високомистецька подія натомість, за словами директора «Мистецького арсеналу» Наталі Заболотної, має цілком земну мету — привернути увагу українського меценацтва до проблем музейного комплексу. «Ми хочемо привернути увагу і до проблем «Мистецького арсеналу», культурного простору України, і музейної галузі зокрема. «Мистецький арсенал», як і усі музейні установи, переживає складні часи, нам дуже важко утримувати цей великий зал, який нині знаходиться у стані перманентної реставрації», — скаржиться пані Заболотна. Зокрема, представлені «100 шедеврів світової скульптури» належать українським меценатам та колекціонерам. Найбільший внесок до колекції зробив відомий меценат та філантроп Ігор Воронов.

Проте, аби допомогти «Арсеналу», не обов’язково бути колекціонером арт–об’єктів. Достатньо лише мати велику любов до мистецтва. Так, усі бажаючі можуть зробити благодійний внесок, або купити значок «Мистецького арсеналу». На благодійників, що пожертвують 1000 гривень, чекає картка та преференції Клубу друзів «Мистецького арсеналу». Одним з таких друзів є режисер Роман Балаян, котрий завітав на відкриття виставки. «Я не знавець, просто поціновувач, — каже режисер, — але цю будівлю вважаю настільки чудовим залом, що дивуюсь державі, яка ігнорує проблеми «Арсеналу». Коли мої друзі–іноземці вперше його побачили, то назвали українським Лувром. У першу чергу, такому імперському подарунку, який отримали українці, мусить приділити увагу держава».

Виставка світової скуль­­пту­ри триватиме до 12 травня, вартість вхідного квитка — 60 грн. n