Не рубай тополю

11.04.2013

Оголошена черкаською міською владою реконструкція вулиці Хрещатик викликала у багатьох жителів міста супротив. Не лише тому, що на це виділяється 18 мільйонів гривень у той час, коли, приміром, сусідній мікрорайон Митниця потребує елементарного благоустрою — ремонту доріг, тротуарів, озеленення. А ще й тому, що затяті дроворуби від влади, які уже пройшлися з бензопилками по майдану біля Будинку торгівлі, по Соборній площі, вулиці Чорновола, дніпровській набережній, бульвару Шевченка, обіцяють добратися ще й до Хрещатика.

Як пояснює головний еколог Черкас Володимир Гусаченко, на Хрещатику нині росте 227 вишень, абрикос, каштанів, акацій, кленів, берізок, тополь, ялинок, горобини, бузку, і половина з них потребує заміни, ще з сотня — санітарної обрізки та формування крони, чимало насаджень в аварійному стані. А загалом, наголошує пан Гусаченко, у місті треба зрізати 3500 дерев і на їх місці посадити нові, низькорослі клени чи акації.

Такої ж думки і міський голова Черкас Сергій Одарич. На недавній прес–конференції він охарактеризував дерева на Хрещатику одним ємким словом — «уродство» та висловив переконання, що ті зелені насадження потрібно повністю замінити. Мера дивує, що черкасці відстоюють «криве, горбате, нахилене, відламане», а масове знесення дерев він пояснює тим, що вони є загрозою для людей та автомобілів, за що особисто несе відповідальність.

У свою чергу черкаський екологічний активіст Людмила Ткаченко заявляє, що міський голова Сергій Одарич очолює «чорний» список винищувачів дерев у Черкасах, бо саме за його мовчазної згоди та під керівництвом «геніального» начальника управління екології міськвиконкому торік у місті були зрізані сотні дерев. «Якби черкаські дерева вміли говорити, то оголосили б меру імпічмент. Замість того, щоб займатися благоустроєм, ремонтом доріг, влада в особі мера мріє про вирубку Хрещатика. «Потворність» — це не дерева в центрі міста, а мерські думки про їхню вирубку», — обурюється Людмила Ткаченко. Еколог пояснює таке ставлення до озеленення позицією черкаського мера, закидаючи йому те, що «Сергію Олеговичу дерева не потрібні, бо він iз родиною живе біля соснового лісу в селі Мошни і дихає збагаченим киснем повітрям».

Своє занепокоєння намірами влади виказали і представники Черкаської обласної організації Партії зелених. Вони звернулися із листом до голови Черкаської обладміністрації Сергія Тулуба, в Черкаську міжрайонну природоохоронну прокуратуру, до обласного екологічного інспектора, назвавши знищення зелених насаджень в обласному центрі Шевченкового краю «екологічним геноцидом», згадавши при цьому й знищення каштанів на бульварі Шевченка. «Сергій Одарич проводить екологічний терор у місті. Замість того, щоб лікувати, підживлювати, оберігати дерева, які є гордістю Черкас, мер свідомо знищує їх як «хворі, сухі, аварійні», — обурюються у листі «зелені» та пропонують «накласти мораторій на вирубку зелених насаджень у Черкасах, а міській раді розробити загальноміську схему озеленення міста.

Тема вирубки дерев у місті актуальна і серед інтернет–користувачів. Вони не проти заміни дерев, але стверджують, що це необхідно робити поступово. Адже допоки виростуть щойно посаджені дерева на місці зрізаних, жителям міста непросто пересуватися вулицями під пекучим сонцем. Є й ті, хто у вирубці дерев вбачає «дров’яний бізнес», кидаючи камінь у город Сергія Одарича, який, перебравшись у Черкаси з Києва, очолив деревообробний комбінат.

До речі, спротив жителів міста проти вирізки дерев змусив владу Черкас розпочати публічне обстеження зелених насаджень на Хрещатику разом із представниками засобів масової інформації, аби ті інформували жителів міста про те, що вирізка дерев неминуча й обґрунтована.