Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Анатоль Федірко демонструє «портретну схожість» свого Шевченка з гривневим зразком. Фото автора.
«Я, Анатоль Федірко, не пишу вербальних сумнівних концепцій арт–проектів, я просто відчуваю себе онуком К.Малевича, який мені, студенту Київського державного художнього інституту, міг би читати лекції в Києві, 1928 року», — заявив київський художник Анатоль Федірко. 4 квітня, за кілька днів до свого 55–річчя, Анатоль Федірко презентував у галереї «СовіАрт», що на Андріївському узвозі, виставку «Супрематична Україна». (Нагадаємо, що зачинателем супрематизму — напряму модерного мистецтва, що виник на початку ХХ ст., вважається уродженець Києва Казимир Малевич).
Федірко над супрематичними картинами працював майже 10 років. Приводом для діалогу з батьком «Чорного квадрата» стала випадкова зустріч у 2006 році, коли художник на горищі свого дідуся у Чернівцях знайшов картину самого Малевича. Тоді він виставив роботу у своїй галереї FedirkoGallery, назвавши проект «Добрий день, К. Малевич». Привітавшись у такий спосіб із професором, Федірко так і не зміг з ним попрощатися.
На нинішній виставці найбільший ажіотаж викликає портрет Шевченка у стилі супрематизму. Федірко каже, що його Шевченко схожий на портрет, зображений на 100–гривневій купюрі. Чільне місце на виставці займає перший у світі, як каже Федірко, мандрівний пам’ятник Малевичу. Незважаючи на задекларовану ідею супрематизму, відвідувачі виставки «Супрематична Україна» все–таки розгледіли реальний світ у картинах Анатоля Федірка — лани широкополі, прапор України, прапор УПА, німб святості й «повну бездуховність».
Не обійшлося на виставці і без алюзій славнозвісного «Чорного квадрата», створеного Малевичем у 1924 році. Свій «Чорний квадрат», так само розміром 106х106см, Федірко також представив публіці. Це чорна дерев’яна валіза для малярських інструментів. До відома: ЮНЕСКО оголосила 2015–й рік Роком Казимира Малевича. Отож Анатоль Федірко вже йде назустріч ювілею.
Виставка триватиме до 15 травня.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>