...А «Хюндай» вiзьмемо на «КРЮКів»

09.04.2013
...А «Хюндай» вiзьмемо на «КРЮКів»

Перший український міжрегіональний швидкісний двосистемний електропотяг у цеху «рідного» підприємства. Фото автора.

Минулої п’ятниці на розташованому в Кременчуці Крюківському вагонобудівному заводі відбулося підсумкове засідання міжвідомчої комісії, яку очолював перший заступник генерального директора «Укрзалізниці» Микола Сергієнко. За інформацією прес–служби підприємства, комісія вирішила дати зелене світло експлуатації за призначенням двох електропотягів ЕКр–001 і ЕКр–002 з максимальною експлуатаційною швидкістю 160 кілометрів за годину та «дозволити ПАТ «КВБЗ» виготовлення дослідної партії електропоїздів ЕКр–1 у кількості 10 одиниць». Таке рішення було прийнято після фахового обговорення результатів випробувань одразу двох згаданих міжрегіональних швидкісних двосистемних пасажирських потягів підвищеної комфортності. Перший з них «намотав» коліями України близько 60 тисяч кілометрів, другий — майже 6 тисяч. Отже, тепер офіційно зафіксовано знакову не лише для залізничників подію: вітчизняні машинобудівники вкотре довели, що можуть створювати і випускати конкуренто­спроможну продукцію, яка за більшістю параметрів не поступається кращим європейським і світовим зразкам.

Адже йдеться, власне, про українську «альтернативу» південнокорейським потягам «Хюндай», які завдали стільки прикрощів нашим пасажирам. Нагадаємо, що тих «троянських коней» перед футбольним Євро–2012 закупили вітчизняні урядовці, котрих у Південній Кореї приймали з королівським оркестром. При цьому минулорічного лютого в тому ж таки Кременчуці за участю Президента Віктора Януковича і тодішнього міністра інфраструктури Бориса Колеснікова, котрий став головним лобіювальником «південнокорейського» проекту, презентували перший крюківський електропотяг. Однак тоді, пригадується, пан міністр увесь час наголошував: мовляв, хоч і красивим вийшло наше «дитятко», але ж його треба ще тривалий час випробовувати. Нев­довзі ж з’ясувалося: таких випробовувань на українських коліях потребували насамперед гламурні «корейці», постійні поломки та запізнення яких замовляли зовсім іншу «музику» для тих же урядовців...

Водночас виготовлені у Кременчуці електропотяги під час випробувальних «іспитів» довели свою надійність. Тим паче що ще один «крюківський» міжрегіональний швидкісний поїзд (тільки на локомотивній тязі) вже рік експлуатують на Південній залізниці й він також зарекомендував себе якнайкраще. Згадані ж «електрички» мають по 9 вагонів, серед яких є «хатинки на колесах» першого, другого та туристичного класів. Кожна з них може перевозити до 609 пасажирів, у тому числі й інвалідів на візках. В одному з вагонів функціонуватиме бар, у якому можна замовити навіть гарячу їжу. Пасажирські крісла у вагонах першого та другого класів обладнані висувними подушками з регульованим нахилом, тут є спеціальні місця для габаритного вантажу та верхнього одягу. Вперше в Україні «носи» таких потягів забезпечені краш–системами, що виконують роль своєрідних «подушок безпеки» і суттєво пом’якшують силу удару при зіткненнях. Не менш важливо й те, що комплектуватимуть згадані поїзди 180 вітчизняних підприємств, на яких створено 5 тисяч додаткових робочих місць. На сьогодні 70 відсот­ків усіх необхідних для їхньої «начинки» вузлів, агрегатів і деталей виготовляються в Україні.