Тримай кордони української мови: чи скаже Зеленський, що був частиною «русского міра»
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
Після провального мітингу 2 квітня під Верховною Радою, коли опозиція не змогла зібрати належну підтримку, три фракції вирішили «реабілітуватися» і провести в Києві достроковий мітинг у рамках акції «Вставай, Україно!» Заклик на головне зібрання 18 травня лишається чинним, а позавчора в парку Шевченка біля Червоного корпусу університету зібралося близько 10—12 тисяч прихильників опозиції.
Чи то погідний вихідний день — Благовіщення — так подіяв на киян та гостей міста, чи новина щодо можливої появи на трибуні звільненого Юрія Луценка, але політичні лідери залишилися задоволені явкою своїх прихильників. Як сказав у коментарі «УМ» народний депутат від «Батьківщини» Олександр Бригинець, «українці почали серйозніше ставитись до подій, які відбуваються у країні, — це однозначно. І, можливо, саме пасивність 2 квітня змусила їх прийти сьогодні. Ми бачимо, що людей сьогодні однозначно більше, але водночас їх недостатньо».
Авжеж, судячи з плакатів, багато маніфестантів приїхали з областей. При цьому, як на око, принаймні половина учасників маніфестації була рекрутована на платній основі. Їх можна було майже безпомилково впізнати по прапорах у руках. Численні прапороносці щільно оточили постамент пам’ятника Шевченку й не бажали відкривати огляд тим, хто стояв трохи далі. Навіть умовляння Арсенія Яценюка з цього приводу були марними. Незважаючи на те, що значна частина зелених прапорів на вудлищах належала його «Фронту змін». Залишалося тільки слухати.
Одним із промовців був Луценко. На мітинг він не потрапив, але звернувся до юрби через посилений динаміками мобільний телефон Арсенія Яценюка.
«Хай це і був телефонний зв’язок, але кожен із нас почув справжнього Луценка, який уже на волі. І з цього приводу не можна не радіти», — ділився враженнями Бригинець.
Відчувалося, що оратор Луценко хвилюється, проте його виступ викликав гучну підтримку і схвальну реакцію. Люди аплодували словам Луценка значно більше і щиріше, ніж лідерам «системної» опозиції. Скандуючи «Ю–ра!», дехто навіть плакав.
«Я впевнений, що те, що роблять лідери опозиції — йдуть до людей і закликають їх відстоювати свої права, — є найправильнішою політикою. Політика робиться не в адміністрації Президента, не у Верховній Раді і не в «крайній хаті». Політика робиться на майданах. Ми там перемагали, і ми там знову переможемо», — заявив Юрій Луценко. «Найбільше для людини важить свобода. Але дуже важливо відчувати, що на цій свободі ти не один. Дуже важливо, щоб на свободі ти відчував себе в колективі однодумців. Тому я щиро радий, що нарешті я буду серед тих, хто так само, як і я, мріє про Україну демократичну, вільну і європейську», — зазначив екс–міністр, який лише зранку того дня вийшов із «зони».
«Переконаний, що рішення щодо звільнення Луценка — це гра влади. Влада повинна імітувати певні поступки. Вважаю, що це може бути як ознакою її слабкості, так і хитрості, а ще — інформаційним прикриттям якогось вчинку, який вони зроблять, — заінтригував «УМ» нардеп Бригинець. — Їхнє завдання на сьогодні — «замилити» інформаційний простір навколо ситуації з Луценком. У мене є підозри, що завдяки звільненню Луценка влада може вигадати щось у своїх інтересах».
Щирості у вщерть заповненому парку, де людям доводилося місити ногами грязюку на клумбах, того дня було чимало. Але… «Чи можете ви відповісти на кілька питань?» — зверталася кореспондент «УМ» до кількох молодих людей із прапорами в руках. Вони відверталися або обурено відповідали: «Нет, нельзя». Дехто з молодиків додавав, що їм «не дозволяють говорити з журналістами». На питання «хто?» хлопці лише усміхались...
Під час мітингу «УМ» запитала в української письменниці, а віднедавна й народного депутати від партії «УДАР» Марії Матіос,чи не розчарована вона таким забезпеченням явки громадян «Я притримуюсь тієї думки, що кількість на сьогодні не важлива. Головне, щоб до українців приходило усвідомлення, що не можна миритися з цією владою, — потрібно щось робити, вирішувати, діяти, аби щось змінилося в країні. А на це потрібен не один виступ, акція або ж мітинг, — каже пані Матіос. — Важливо, що сьогодні люди не йдуть за Кличка, Тягнибока чи Яценюка, вони йдуть за себе, за свій вибір, за своє право на краще життя. І я б не робила акцент на кількості. Головне — люди усвідомлюють, що досить стояти на колінах, варто починати діяти».
Коли ж мітинг уже завершувався, охочі нафотографувалися з Віталієм Кличком, і політики почали пробиратися крізь юрбу до своїх авто, деякі люди, які ще були біля пам’ятника, провели Арсенія Яценюка криками «ганьба» й «боягуз». Обурення спричинив той факт, що навколо Яценюка з усіх боків була охорона, яка щільно його оточувала.
«Я коли була зі своїми учнями у Швейцарії, — розповідає викладачка скандинавської гімназії, — то там посадовці без проблем ходять по вулиці й не бояться нічого. У нас же15 хвилин тому Яценюк закликав виходити на вулиці й не бути байдужими, а сам боїться народу і прикривається охороною. Якщо він такий чесний, то чому не може без охорони? У Кличка й Тягнибока немає стільки охоронців, і вони без проблем спілкувалися з народом, а цей прошмигнув, наче боїться когось».
Проте в натовпі відразу знайшлися й люди, які почали захищати Яценюка, говорити про потребу безпеки. «Ми хочемо об’єднання в опозиції? Мабуть, спершу варто його знайти в народі», — спокійно сказала старенька бабуся, яка спостерігала за цим без зайвих емоцій, тримаючи в руках табличку з написом «Юрі і Юлі — волю!».
А «провокатори від Дурнєва», які переслідують «Кролика Сєню» по всіх мітингах акції «Вставай, Україно!», у Києві теж були. Вони не встигли витягнути свій реманент та отримали відкоша. Натомість група найнятих людей старшого віку показово хрумтіла морквою.
«Ми повинні ініціювати альтернативний референдум. Якщо (на референдумі від влади) стоїть питання про зняття недоторканності з депутатів, то повинно стояти і наше питання зняття недоторканності і з Президента та суддів. Якщо стоїть питання впровадження мажоритарної системи виборів, то ми повинні поставити питання партійної системи за відкритими списками, — заявив БЮТівець Микола Томенко. — У разі, якщо цю вимогу не буде задоволено — наприклад, з перешкодами при реєстрації зіткнуться відповідні ініціативні групи, — опозиція повинна діяти в інший спосіб і не допускати такого референдуму».
Загалом, київський мітинг назвали «всеукраїнськими зборами депутатів місцевих рад від об’єднаної опозиції та представників громадськості». І ухвалили резолюцію, закликавши опозиційних депутатів місцевих рад на їхніх сесіях приймати рішення про невизнання та невиконання на відповідних територіях рішень, ухвалених «під час спроби узурпації влади», себто на зібранні парламентської більшості на Банковій у четвер. Також резолюція вимагала скасувати пенсійну реформу, негайно призначити вибори міської влади в Києві, відправити у відставку уряд Миколи Азарова та звільнити «всіх політичних в’язнів, зокрема, Юлію Тимошенко».
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
Нинішній політичний рік закінчується тим, що почали окреслюватися партійні проєкти: оновлюватимуться, переформатовуватимуться чинні та створюватимуться нові. >>
Нації (народи), які отримали мирно або здобули в національно-визвольній боротьбі (війні) свою незалежність, створювали власні збройні сили (армію) для захисту суверенітету і територіальної цілісності держави. >>
Замість стабілізації оборони Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський почав наступ на команду DeepState. >>
Дональд Трамп заявив, що чекає на зустріч із правителем рф володимиром путіним, щоб закінчити війну в Україні. >>
Книгу «Моя війна» — першу в трилогії опублікував колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний. >>