У Моршині цілюща не тільки вода, а й природа та людська доброзичливість. Фото з сайта morshynkurort.net.
Світ тісний — аж занадто. Ця аксіома наздоганяє мене в поїзді «Київ—Чоп»: мій сусіда по купе — говіркий чоловік середнього віку — виявляється ще й «сусідом у житті». Але зустрітися нам випадає не в місті, де я живу вже майже 20 років, а пан Валерій — від народження (за іронією долі, ще й на одній вулиці, і будинки наші поруч), а дорогою до Стрия. «У Моршин?» — запитуєконстатує співрозмовник і дивиться на мене майже зачудовано: як це, вперше їхати туди, де він щороку, вже ось більш як десятиліття, «підковує» здоров’я, попиваючи «чудодійну водичку». Як це — досі не побувати в Моршині, який свого часу особисто його порятував від інвалідності. Важко повірити, що така сумна перспектива колись лякала цього енергійного жартівливого чоловіка.
«Мені справді «світила» операція, після якої не зміг би далі керувати своїм бізнесом, — продовжує попутник. — Перед тим, як лягти «під ніж», поїхав на ділову зустріч до Львова — до останнього думав лише про роботу. А там колега мене «попід руки» — і до моршинських лікарів». Пан Валерій пригадує, як тритижневий таймаут у роботі і лікувальна вода розігнали «підозрілі утворення» в кишечнику, що виявилися звичайними «шлаками тисячоліть». Удома консиліум лікарів пропонував скальпель, а моршинська вода «вирішила» інакше. «І тепер ніщо не змусить мене порушити залізне правило: щороку на початку весни відкладаю все — і до Моршина, — посміхається новий знайомий. — П’ю воду, «обмірковую» життя і нікуди не поспішаю. Тільки тут почав цінувати спокій і помічати красиве в дрібницях. Вода повертає до життя, але в Моршині навіть природа лікує… Ви і не підозрюєте, що їдете у рай…»
Перше враження — повітря. Коли сходиш із потяга у Стрию, воно огортає тебе з ніг до голови і п’янить. «Чекай, що ти скажеш, коли будемо на місці, — сміється моя колега Людмила, яка вже переживала тут подібні емоції. — Моршинським повітрям неможливо вдосталь надихатися, і воно потім довго тебе «не відпускає». Це справді так: у Моршині вдвічі більше кисню, ніж за звичною нормою. Особливо це відчувають ті, хто приїздить із Донеччини, Дніпропетровська чи Харкова. У декого з незвички організм реагує динамічними розладами, тиск «бунтує». Тому лікарі попереджають: адаптація до місцевого клімату триває щонайменше три дні. За цей час ви встигаєте пройти необхідні обстеження і отримати призначення на процедури. А також — «путівку» до бювета: знаючи діагноз і результати аналізів, лікар пропише ту кількість водички, що підходить саме вашому організму. І пояснить, як правильно її вживати: маленькими ковточками, за 45 хвилин до їди. Ваші дані заносять на персональний «чіп», а порцію цілющої «моршинської» видає автомат, куди ви вставляєте свою пластикову картку.
— У декого може скластися враження, що тут просто призначають попити водичку і все. А це далеко не так, — говорить головний лікар лікувальнодіагностичного центру СКК «Моршинкурорт» Ніна Половинко. — Вода у нас справді сильна, з високим вмістом іонів магнію, калію, кальцію, має високу мінералізацію. Але перед тим, як її призначати, пацієнт повинен обов’язково здати клінічний і біохімічні аналізи крові, пройти ультразвукове обстеження. Маємо з’ясувати, чи немає часом застою жовчі і каміння, в якому стані печінка, підшлункова. А перед процедурами у бальнеолікарні слід ще й обов’язково зробити кардіограму. Пацієнт, який не бачив лікаря 510, а то й 20 років, мусить зробити те, що ми кажемо. Бо інколи приїжджають із таким загостренням недуг, що замість відпочивати на курорті — лягають у стаціонар. Років 23 тому заступник міністра з Білорусі не зізнався, що має два камені в жовчному міхурі. Випив ледве не півлітра води. Заходжу до нього, а він тримається за стіл і кричить — лікарю, я гину! Довелося терміново робити операцію в Стрию. Тому має бути медична культура в прийомі нашої води.
Сьогодні Моршин — затишне містечко на межі Львівської та ІваноФранківської областей — має шість тисяч жителів і цікаву історію, яка сягає середини XV століття. У першій письмовій згадці, датованій 1482 роком, йдеться про невелике село. Воно мало тоді 12 дворів і багато джерел, з яких селяни навчилися випарювати сіль. До їхньої праці згодом «придивилися» солевари німецького походження Петро і Юрій Морштини, спробувавши поставити цю справу на потік. Однак бізнес у них не пішов, тож лише їхнє прізвище, як свідчать історичні джерела, залишилось у назві містечка.
Тільки в середині ХІХ століття, коли через Моршин пролягла залізниця Стрий—Станіслав (нині ІваноФранківськ), а моршинські землі придбав львівський купець Боніфацій Штіллер, видобуток солі почав давати прибуток. Щоправда, сіль виявилася гіркою і непридатною для кулінарії. Однак Штіллер не розгубився, а перетворив «прикрість» на користь. Із його подачі європейські лікарі дійшли висновку, що моршинська сіль — чудодійна, тож організував тут курорт на кшталт європейських, де відпочивати саме входило в моду.
Перших відпочивальників Моршин прийняв 1875 року — курорт тоді спеціалізувався на грудних захворюваннях. Водночас із легкої руки Штіллера упорядкували два шахтні колодязі, названі на честь власника курорту і його дружини — «Боніфацій» і «Магдалена» (нині джерела № 1 і 2). Інші кринички власник курорту нарік на честь доньки Людмили і сина Адама, а джерело ультрапрісної води (нині № 4) найменували джерелом Божої Матері. Вода з цього джерела, за висновками науковців, має ідеальну кристалічну будову, моментально засвоюється клітинами людського організму — унікальна «знахідка» для здоров’я. Саме її завод мінеральних вод «Оскар» нині розливає у пляшки з написом «Моршинська», попередньо пропускаючи через спеціальні піщані фільтри, тому ця вода не псується і тривалий час залишається цілющою.
«До 2008 кожен санаторій мав окремий юридичний статус, потім п’ять санаторіїв об’єднали в єдиний санаторнокурортний комплекс «Моршинкурорт», — розповідає про нинішні часи заступник головного лікаря курорту Микола Фурманюк. — Рухаємось уперед, розвиваємось, якщо не думати про нові форми — відстанемо. Адже люди відпочивають на світових курортах, порівнюють. Нині у планах — удосконалення побутових умов для відпочивальників, хочемо збудувати басейн, СПАкомплекс. Ми позиціонуємо себе не як курорт для товстосумів, а для людей середнього і нижче середнього статку. Хочемо запропонувати обслуговування хоча б на рівні 3 зірок. Поки що нашу «беззірковість» компенсуємо гостинністю, добротою, повагою. Мрію збудувати тут відпочинкову Європу».
Сьогодні в корпусі лікувальнодіагностичного центру працюють 15 вузьких спеціалістів — від окуліста, стоматолога, гастроентеролога до психолога і акушергінеколога, мамолога, хірурга, невропатолога. На високому рівні поставлено рентгендіагностику — тут єдине місце в західному регіоні, де роблять рентгеноскопію шлунка.
Головний лікар «Моршинкурорту» Ігор Токар пишається колективом. «Ми цінуємо свої кадри, — говорить він. — Колектив згуртований, оскільки працюємо разом уже багато років. Вакансій немає — 76 чоловік чекають у черзі на посаду молодшого медперсоналу. Лікарський склад у нас — дуже досвідчений. Якби хтось із лікарів захотів на пенсію — на колінах благав би залишитися, адже багато курортників їдуть до конкретного фахівця».
Найголовніша принада курорту — чудодійна моршинська вода, яка успішно «ганяє» жовч, оздоровлює підшлункову, стимулює кишечник і нормалізує обмін речовин. А магній позитивно впливає на нервову систему. У наш переповнений стресами час така терапія — на вагу золота. Керівники курорту заспокоюють: запасів води у Моршині вистачить щонайменше на 400 років. І запевняють, що конкуренції не бояться. Адже, крім унікальної води, до послуг відпочивальників — і дивовижна природа, і сучасне лікувальнооздоровче обладнання.
«Хоча минулий рік був непростий, але ми вистояли. Пріоритет — не мати заборгованості, — розповідає фінансовий директор Віра Ушак. — Водночас продовжуємо модернізацію. Зробили якісний ремонт бальнеолікарні, збудували нову котельню. Вклали понад мільйон у переобладнання, купили новий УЗІапарат, нову техніку для лабораторії. Торік у нас відпочили майже 30 тисяч людей. Якщо у 2011му було 2,5 тисячі курортників зза кордону, то торік — уже 3 тисячі».
Один із нових напрямів СКК «Моршинкурорт» — оздоровлення хворих на цукровий діабет. Торік (порівняно з 2011м) таких пацієнтів тут побільшало на 800. Заступник міністра внутрішніх справ Казахстану Тінібеков приїхав до Моршина з важкою формою недуги — показник цукру у крові сягав 24,6 одиниці. Після курсу лікування повертався додому з показником 5,6.
«Маю можливість відпочивати і в БаденБадені, і в Карлових Варах, але лише в Моршині мій організм уміють так підрихтувати, що після відпочинку тут рік літаю», — розповідає Ірина Сергіївна з Чернігова. А жінка з Євпаторії, яка страждала від закрепів і 19 років не могла самостійно вправлятися, повністю вирішила свою проблему після трьох курсів оздоровлення. Таких випадків чудодійного «зцілення Моршином» — чимало.
— Головний лікар одного з районів СЕС Москви, яка 10 років поспіль відпочивала у Карлових Варах, була приємно здивована нашими умовами, — пригадує Ніна Половинко. — Коли «на чеських водах» у неї різко піднявся тиск, ніхто в санаторії не зміг надати необхідної допомоги. Тож людина з гіпертонічним кризом мусила їхати в місто і шукати лікувальний заклад. У нас же постійно діє і пункт чергового лікаря, і власна карета швидкої допомоги. А професор Наталія Драгомирецька, наша куратор з Одеси, сказала: «Друзі, дякую вам. Ви — єдиний курорт, де зберегли медицину». Звісно, приємно чути такі слова визнання.
Наприкінці року Ніна Феліксівна робить аналіз за книгою подяк. Звісно, бувають і невтішні випадки. Приїхав чоловік уперше на курорт, чимось незадоволений, прагне скандалу. «Але ми стараємось акуратно вирішити його проблему, щоб пацієнт повернувся задоволеним. Люди це відчувають». За рік у книзі відгуків збирається понад 300 подяк.
Автор висловлює подяку за організацію поїздки до Моршина Журналістському фонду Національної спілки журналістів України.
Про умови та вартість відпочинку і лікування у санаторіях СКК «Моршинкурорт» можна дізнатися на сайті www.morshynkurort.net, забронювати путівки — за номером: (03260) 60500.
Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>
До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>
Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>
«Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>
Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>
