ПРИКОЛИ

— Ти мене більше не кохаєш! — докоряє чоловікові дружина. — Раніше ти цілими вечорами сидів навпроти мене, дивився в очі і тримав мої руки у своїх руках...

— Після того як ми продали це чортове піаніно, не бачу більше в ­цьому потреби.

* * *

— До чого ж мені набридло жити в цьому брудному ставку! — скаржиться один карась іншому.

— А ти вхопися за гачок, — радить той, — і відразу потрапиш у сметану.

* * *

В аптеці мені насамкінець сказали: «Приходьте ще!». Здавалося б, елементарна ввічливість, але ніби прокляли...

* * *

Співати в навушниках — чудово: свого голосу не чуєш і навіть думаєш, що в тебе талант.

* * *

— Ні, я не проти того, щоб Янукович та його урядовці їздили з мигалками... Я лише виступаю за те, щоб це були мигалки «автозаків».

* * *

— Люди кажуть, що я занадто старомодний.

— Хто, наприклад?

— Мої кріпаки в садибі.

* * *

Розмовляють двоє англійців:

— Подивіться, що коїться з погодою, сер: уже квітень, а все навколо в снігу. Схоже, Бог відвернувся від нашої старої доброї Британії.

— Не бог, а Гольфстрім, сер.

* * *

Як може бути заможним наш селянин, якщо він гній купує дорожче, ніж продає картоплю?

* * *

— Чому в усіх дівчат–моделей такий хижий погляд?

— Їсти хочуть...