Вісті із «кіпрського фронту» змушують здригатися не тільки вітчизняних олігархів. Той факт, що втрати вкладників «Банку Кіпру» можуть, виявляється, становити 60%, може завдати серйозного удару по вітчизняній економіці. Яка і без проблем острівної держави переживає далеко не найкращі свої часи. Торік Україна інвестувала в Кіпр 5,8 млрд. доларів, або 92% всіх своїх інвестицій. Вивести без втрат вдалося тільки 530 мільйонів — решта ж потрапила під безжальний урядовий каток. І нехай це практично стовідсотково не народні, а олігархічні кошти, легше нам з вами від цього не буде, переконані експерти.
Жорсткіше, ніж очікували
Усі зарубіжні відділення кіпрських банків будуть продані, повідомив міністр фінансів республіки Міхаліс Сарріс. Насамперед йдеться про фінустанови Кіпру в Україні, Росії, Румунії, Сербії. Міністр визнав: фінансовий сектор Кіпру та його роль міжнародного ділового центру зменшиться. І висловив припущення, що ділові партнери його країни повернуться, «як тільки закінчаться важкі часи».
Експерти, втім, до подібного оптимізму ставляться скептично. Хоча би тому, що втрати вкладників «Банку Кіпру» (депозити від 100 тисяч євро) становитимуть навіть не обіцяні урядом 40, а цілих 60%! За словами посла Кіпру в Україні Евагороса Вріонідіса, депозит до 100 тис. євро захищений європейськими законами, тож ці вклади не постраждають. Власникам «товстіших» сум доведеться ділитися. Як підтвердив Сарріс, 37,5% «наднормових» депозитів буде переведено в акції, інші 22,5% зарезервують щонайменше на 90 днів — коли визначать необхідність банку в рекапіталізації. І тільки сорок відсотків отримають вкладники.
Такі дії уряду Кіпру свідчать: у цій країні, схоже на все, буде зламано економічну модель, що базувалася на наданні фінансових послуг і яка забезпечувала близько 45% ВВП республіки. Причиною ж «падіння Кіпру» пан Вріонідіс назвав дії «двох банків–банкрутів, які надто багато коштів вклали в акції грецького уряду. І коли кілька місяців тому відбулося серйозне зниження грецьких боргів, ліквідність цих кредитів різко знизилася».
Проте кіпрський посол не вважає, що на діловому іміджі його країни можна ставити крапку. «Ми сподіваємося на допомогу українських бізнесменів», — по–дипломатичному тонко натякнув він.
Кіпр проти українських олігархів
Але домогтися взаємності країни, скоріше за все, не вдасться. Українські експерти події на Кіпрі оцінюють песимістично. «Я вважаю, що відбувається щось цілковито ненормальне: вони не знаходять виходу з важкої кризової ситуації у межах Євросоюзу. Ймовірно, влада Кіпру розраховувала на те, що Росія буде рішучіше допомагати їхній державі, але Росія не поспішає і очевидно, що у неї і засобів для цього не вистачить. Тому ситуація зайшла в глухий кут», — заявляє фінансовий та економічний експерт Віктор Суслов.
До того ж ситуація, яка склалася у цій країні, остаточно «допомогла» українським олігархам втратити довіру до неї. Проте, за прогнозами, невдовзі боротьба з офшорами перекинеться й на інші країни, тому українським багатіям слід приготуватися. Але найгірше, що події на острові зачеплять не тільки олігархів — постраждають також і пересічні громадяни. І хоча, на думку аналітиків, малому і середньому бізнесу проблеми в офшорах не загрожують, за фінансовими проблемами почнуться невчасні поставки імпортної продукції та затримки валютних розрахунків.
За офіційними статистичними даними, Кіпр — основний інвестор в українську економіку. У 2012 році загальний обсяг інвестицій до України становив 6 мільярдів доларів, у тому числі з Кіпру — 3,9 мільярда. «Усім зрозуміло, що ці гроші належать не кіпріотам, це повернення інвестицій українських бізнесменів, які були виведені на Кіпр. І я не хочу зловтішатися над нашими олігархами, як багато хто — ось, мовляв, у олігархів відберуть все і буде добре. Ні, варто зрозуміти, що у зв’язку з такою ситуацією олігархи просто будуть компенсувати свої збитки за рахунок нас, і як наслідок порушення всіх цих платежів і фінансових безладів зупиниться відвантаження багатьох видів продукції, операції з експорту, будуть зменшуватися валютні надходження в країну, тому ця ситуація не вигідна нікому» — коментує Віктор Суслов.
«Враховуючи особливу ситуацію на Кіпрі, нагадаю, що 38 мільярдів євро лежить на депозитах цієї країни, з них 19 мільярдів належать Україні та Росії», — заявляє Денис Черніков, керівник програм Лабораторії законодавчих ініціатив. Вести мову про конкретний обсяг збитків сьогодні, на думку експертів, завчасно. Проте більшість із них прогнозує зменшення іноземних інвестицій. Сьогодні, коли у нашу економіку через непрозорі правила гри не вкладають інвестори–стратеги, через світову кризу нами не цікавляться венчурні інвестори, втратити частку своїх же власних грошей, отриманих транзитом через теплий острів, це звучить, м’яко кажучи, необнадійливо.
Наступити «схемі» на горло
Але, як це іноді буває, навіть такі несприятливі обставини можуть відіграти позитивну роль. У нашому випадку — для української економіки. «Що стосується офшорів, то наша країна знову ж «виділяється» зі знаком мінус, — каже Денис Черніков. — Для прикладу, у Німеччині є рівні податкові умови, адекватний механізм державної підтримки, тому в них офшор вважається суспільно неприйнятним. В Україні ж — навпаки. Офшор — це засіб збереження активів і засіб виживання».
Проте ситуація, коли світ запалює перед цією схемою червоне світло, може спонукати наших співвітчизників переглянути свої фінансові схеми. Особливо, якщо їм у цьому допоможе влада. Якщо, скажімо, Верховна Рада все–таки прийме закон про офшори, який би обмежив вивіз валюти за кордон, то це рішення однозначно стане позитивним для українського бізнесу, вважають експерти. Саме тоді ми отримаємо поштовх для розвитку малого і середнього бізнесу, бо сьогодні у нас занадто дорогі кредити, і підприємець не може отримати нормальне фінансування, «довгі гроші» на 5–7 років під малі відсотки, аби розвивати свій бізнес.
На жаль, подібна схема працює проти святая святих вітчизняного суспільства — так званих бізнес–еліт. Адже система накопичення капіталу, яка існує у нас, не передбачає прозорих правил гри. Якщо ж у світі втілювати їх стає все важче, то починає страждати держава. Та сама, яка не може впоратися з власною «елітою».