Волонтери та партійні активісти роздали в Києві сотні тисяч листівок із закликом прийти 2 квітня на мітинг під Верховною Радою за якихось два дні. Але скільки народу прийде під парламент, щоб «дотиснути» більшість у призначенні виборів мера на червень? І чи розглядатиме ВР це питання сьогодні взагалі?

Почалася ця кампанія 9 березня, на день народження Кобзаря, коли біля підніжжя пам’ятника Шевченку в Києві українська опозиція традиційно провела свій мітинг. Посварила владу, згадала завжди актуальне «Борітеся — поборете», а наостанок несподівано оголосила про якесь «повстання за графіком». «Ми оголошуємо народні віча та народне повстання проти цього режиму», — погрозив лідер фракції ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк.

Революція? Та невже? Згодом стало зрозуміло, що «повстання» Яценюк згадав для красного слівця, а йдеться просто про серію мітингів по всій Україні. Тільки от не до кінця зрозуміла мета. Бо хіба є метою» «підтримати градус боротьби», як кажуть самі лідери опозиції?

Також одразу просилися аналогії з акцією «Повстань, Україно» 2002 року, коли проти так само «злочинного режиму», але тоді — Кучми, протестували Юля Тимошенко, Олександр Мороз та Петро Симоненко разом із Віктором Ющенком.

Народні віча «Вставай, Україно!» запланували провести в кожному обласному центрі України. Фінал акції має відбутися 18 травня, на День Європи в Києві.

Щоб залучити на акції максимум люду, було обіцяно, що в кожній із них візьмуть участь особисто три лідери опозиції — Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок та Віталій Кличко. Але тільки минулого четверга в Івано–Франківську до лідерів «Батьківщини» та «Свободи» вперше приєднався провідник «УДАРу».