Сто років без війни
В Україні також згадають про сторіччя з початку І Світової війни (1914—1918 рр.) Відповідні заходи заплановано, згідно з Указом Президента Віктора Януковича. «На державному рівні ці заходи офіційно в Україні ніколи не проводилися, — каже «Українській правді» член Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн та політичних репресій Ярослав Жилкін. — До того ж українці в Першій світовій війні змушені були воювати на різних боках фронту, фактично один проти одного у складі ворогуючих армій (тобто одні — з боку царської Росії, інші — з боку Австро–Угорщини. — Ред.)»
До речі, вшановують 100–річчя Першої світової на офіційному рівні у Росії та Великій Британії. На спеціальну програму заходів у рамках ювілею уряд Великої Британії планує виділити 50 млн. фунтів стерлінгів
70–річчя Волинської трагедії
Цьогоріч виповнюється 70 років відтоді, як Волинню прокотилися масові етнічні вбивства українців поляками та поляків — українцями. Тоді з обох сторін загинули десятки тисяч людей. Нагадаємо, що десять років тому, до 60–річчя трагедії, в рамках політики встановлення історичної довіри президенти України Леонід Кучма та Польщі Александр Кваснєвський брали участь у жалобних заходах, які, зокрема, відбувалися в селі Павлівка Іваничівського району (там у 1943 році було чи не найбільше жертв братовбивства). Президенти урочисто відкрили пам’ятник жертвам Волинської трагедії і зачитали промови, в яких навзаєм попросили прощення в українського (Кваснєвський) та в польського (Кучма) народів.
Із метою підготовки спільних заходів до вшанування жертв трагедії область нещодавно відвідав посол Польщі в Україні Генрік Литвин. Начальник управління внутрішньої політики Волинської облдержадміністрації Андрій Мельник розповів агенції «Укрінформ», що основні події відбуватимуться у середині літа, зокрема планується спільний молебень біля пам’ятника у с. Павлівка, пройде велика міжнародна наукова конференція. До того на ґрунті зібраних у місцевих архівах матеріалів українці створять фільм про Волинську трагедію, а ОДА планує відкрити сайт, присвячений цій болючій темі українсько–польської історії, та зініціювати курс дискусій та лекцій у вузах.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Київрада цими днями успішно проголосувала ще один пакет змін у рамках знеросійщення публічного простору Києва. Це – один з останніх “дерусифікаційних" пакетів, оскільки процес поступово прямує до закінчення. >>
У Каневі Черкаської області у власність держави передали тисячолітній Успенський (Георгіївський) собор. >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
На засіданні 13 грудня Кабінет міністрів звільнив очільника інституту національної пам'яті Антона Дробовича у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. >>
