Революційне кіно

Цьогорічний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини «Docudays UA» фахівці кіномистецтва вже встигли назвати революційним — за всю історію його існування такої бунтівної програми журналісти та знавці документального кіно ще не бачили. За словами організаторів, головним завданням київського фестивалю є донести до людей, що кожен має право на вибір, і цей вибір не лише особистого характеру, а й державного.

Відкрив фестиваль фільм «Твердиня» чеських режисерів Клари Тасовської та Лукаша Кокеша. На жаль, самі режисери не змогли потрапитидо Києва — завадила негода. Фільм, присвячений «керованій демократії» у Придністров’ї, викликав неабиякий ажіотаж: вільних місць у залі взагалі не було, а дехто сидів навіть на сходинках. Переглянувши стрічку, глядач розуміє, що в ній приховано набагато більше, ніж проблеми окремих сімей. «Ми не маємо права ні на що, навіть на власні погляди, ми живемо в ізольованій країні, яка повністю залежна від Росії. Кожен із нас мріяв би жити в інших умовах, з іншою владою, але ми позбавлені цього вибору. Ми неначе в клітці, з якої важко вибратися», — це слова однієї з героїнь «Твердині». Саме завдяки авторській іронії фільм не виглядає як повчальна історія, але кожен для себе розуміє, що на прикладі Придністров’я багато хто може побачити власні реалії. Така собі «керована демократія», яка і по сьогодні існує в багатьох пострадянських країнах. За словами модератора фестивалю Єгора Соболєва, протягом конкурсних днів глядачі зможуть переглянути багато фільмів, які будуть присвячені проблемам демократії, вибору та революціям у країнах.

На фестиваль приїхали відомі режисери та кінокритики, які протягом тижня оцінюватимуть роботи конкурсантів: Туе Стін Мюллер, програмний консультант фестивалів Magnificent7, DOX BOX; Олександр Балагура, українсько–італійський режисер–документаліст; Маріанна Каат, режисерка скандального фільму «Шахта №8»; Орва Нірабіа, засновник єдиного сирійського фестивалю документального кіно DOX BOX, кінопродюсер. Також цього року представлене студентське журі. « Не можна робити документальне кіно, якщо воно не впливає на життя глядача, якщо воно не змінює світо­гляд, а найголовніше завдання документалістики — вплинути на зміни у житті всього суспільства, саме на ці аспекти я звертатиму увагу при оцінюванні фільмів», — каже Маріанна Каат.

Як втримати перемогу демократії країнам, де перемогли революції? Чим завершився мирний протест для білорусів 2011–го? Що сталося за рік після чергового обрання президентом Володимира Путіна? Це головні запитання, які постають у революційних трьох фільмах позаконкурсної програми «Вибір є!». « Ці три фільми змусять не тільки замислитись над тим, що ж приносять із собою революції, — коментує Єгор Соболєв, — а й змусять замислитись глядача над тим, до якого вибору готовий кожен із нас».