У попередніх випусках «УМ» писала про ставлення суспільства до перших ста днів роботи українських парламентаріїв на основі соціологічних опитувань. Тепер громадянська мережа «Опора» презентувала результати спостереження за якістю роботи новообраної Ради, зокрема активністю депутатів та змістом їхніх законодавчих ініціатив, відкритістю інформації щодо ВР.
Із трьох місяців працювали десять днів
Кількісні показники моніторингу свідчать, що пленарна і комітетська продуктивність новообраних депутатів була не надто високою: за понад три місяці після старту VII скликання парламентарії відпочивали 53 дні, на пленарні засідання припало 20 днів, з них лише 10 були робочими, решта (без врахування вихідних) — зайняті блокуванням трибуни.
За словами глави правління «Опори» Ольги Айвазовської, серйозна робота в комітетах досі не почалася. На даний момент із 19 робочих днів більшість протоколів засідань комітетів ВР стосувалися організаційних та кадрових питань.
Вісім днів за період моніторингу були позначені в плані як «робота з виборцями», хоча багато хто з яких досі не знає, як зв’язатися зi своїм депутатом. «Ми мали прецеденти, коли депутатські приймальні як такі ще не розпочали своєї роботи — це порожні приміщення зі стелажами», — зауважила експерт.
Найактивніший законотворець — Яценюк
Аналіз корисної дії депутатів дає кращу картину — всі фракції активно працювали над законодавчими ініціативами. У рейтингу найактивніших авторів законопроектів перше місце посідає голова «Батьківщини» Арсеній Яценюк — на його рахунку 48 законопроектів, на другому позафракційний екс–БЮТівець Сергій Міщенко — 42, на третьому БЮТівка Тетяна Слюз — 38 законотворчих ініціатив. Далі йде Віталій Кличко, під авторством якого — 35 зареєстрованих законопроектів, на п’ятому місці — лідер КПУ Петро Симоненко, ім’я якого значиться у 33 законопроектах. Але «Опора» відзначає, що керівники фракцій дещо «мухлювали» і досить часто були лише формальними підписантами. Це пов’язано із партійною дисципліною і трактуванням ролі лідера у законотворчому процесі.
Кількість є, а якість?
За свої перші сто днів Верховна Рада прийняла 152 результативні рішення. Але з них 117 були ніби написані під копірку й стосувалися призначення позачергових виборів у різних населених пунктах. Ця робота зайняла, по суті, один сесійний день.
Тематично парламентарії найбільше опікувалися економічним і господарським блоком — 261 зареєстрована ініціатива. На другому місці — політика й державне управління — 256. Соціальна сфера опинилася на третьому місці серед пріоритетів депутатів — 186 законопроектів. Найменш актуальною для депутатів виявилася тема зовнішньої політики — лише 9.
Партійна непрозорість
«Опора» також відзначила, що тільки КПУ відповіла на її запит щодо виконання Закону «Про політичні партії» та оприлюднила передбачені ним фінансові звіти партійних організацій за попередній рік. Так, за 2012 рік дохід Компартії становив 112 464 879 грн. (з них 111 600 414 грн. — добровільні пожертвування, 830 992 грн. — членські внески, 33 473 грн. — пасивні доходи), загальна сума профінансованих видатків — 110 708 362 грн. (зокрема на проведення виборчої кампанії — 77 795 365 грн., на утримання партії — 32 912 997 грн.). Інші парламентські партії протягом півтора місяця не повідомили ані змісту звітів, ані де їх оприлюднено.
Також сім депутатів досі не прозвітували перед ЦВК щодо фінансових витрат під час виборчої кампанії. Це переважно «регіонали» — Юлія Льовочкіна (ВО №6), Борис Дейч (ВО №8), Микола Солошенко (ВО №38), Іван Бушко (ВО №73), Олександр Дудка (ВО №82), Олександр Пресман (ВО №139) та Микола Кучерук (ВО №156).
Портрет усередненого депутата
Як виглядає середньостатистичний депутат українського парламенту? Із дослідження «Опори», яка проаналізувала інформацію про освіту, походження та декларації нардепів за попередній рік, випливає, що це чоловік 47 років із вищою освітою, кількома мільйонами гривень доходу за рік і досвідом у політиці.
Наймолодшим депутатом у парламенті є 25–річний «свободівець» Андрій Іллєнко, найстаршим — 80–річний «регіонал» Юхим Звягільський.
«Найстаршими» фракціями є Партії регіонів і КПУ, середній вік їхніх депутатів — 50 років.
Вік депутатів «Батьківщини» збігається із середнім віком Ради — 47. Трохи молодші позафракційні — 45 років. «Наймолодшими» є фракції «УДАРу» і «Свободи» — 43 роки.
Найбільше обранців місцем свого проживання вказали Київ — 166 осіб (37%). Донецьк та область представлені 36 парламентарiями.
Серед 444 депутатів 440 мають вищу освіту. В досьє інших вказано, що вони мають загальну середню освіту (лідер кримських татар Мустафа Джемільов із «Батьківщини» та Світлана Фабрикант із ПР) і просто середню («свободівці» Анатолій Вітів та Олександр Мирний).
Хто в Раді найбагатший
Найбагатшою фракцією у парламенті є Партія регіонів, середній дохід депутатів якої становить 4 млн. 822 тис. 785 грн. В «УДАРу» — 2 млн. 303 тис. 624 грн. доходу, у «Батьківщини» — 885 тис. 12 грн.
Найбіднішими в Раді є комуністи — 448 тис. 225 грн. і «свободівці» — 328 тис. 373 грн.
Найбагатшим серед нардепів виявився «регіонал» Борис Колесніков, який за 2011 рік одержав 166 млн. 437 тис. 638 грн. задекларованого доходу. Друге місце займає позафракційний Петро Порошенко — 86 млн. 605 тис. 481 грн.
Серед тих, хто вказав у своїй декларації нуль, — БЮТівці Маким Бурбак, Ірина Купрейчик, Олег Медуниця, Тетяна Слюз; «свободівці» Олег Осуховський, Юрій Сиротюк, Валерій Черняков, Ігор Швайка; комуністи Микола Дзарданов і Роман Шугайло, «УДАРівець» Олександр Мочков і «регіонал» Володимир Чехов.
Найзаможнішим у «Батьківщині» можна вважати Леоніда Сергеєнка, який за 2011 рік отримав 27 млн. 855 тис. 631 грн.
В «УДАРі» найбільший доход отримав Віталій Кличко — 37 млн. 806 тис. 192 грн. Ця цифра вказана ним у декларації в графі «доходи, одержані з джерел за межами України», а щодо «загальної суми сукупного доходу» нічого немає.
У фракції Компартії найбагатшою є Оксана Калетник, яка отримала майже 10 млн. доходу за 2011 рік. «Свободівець» Олександр Мирний заробив 7 млн. 589 тис. 955 грн. — це найбільше серед його колег по фракції.
Та кого цікавлять ті пенсіонери!
Одним із ключових механізмів міжфракційного компромісу, як кажуть експерти, стало збільшення кількості парламентських комітетів та, відповідно, керівних посад.
Найбільшу зацікавленість нардепи виявили щодо важелів економічного впливу — це комітети з питань бюджету, аграрної політики та земельних відносин, податкової та митної політики, паливно–енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
Найменш привабливим, попри передвиборчі гасла абсолютної більшості депутатів, стали комітети з питань культури та духовності, прав людини, національних меншин, сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, інформатизації та інформаційних технологій.
А Комітет ВР у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів був сформований узагалі в меншому кількісному складі, ніж передбачено законом, — цими питаннями буде займатися всього сім осіб.