Чому затих «Народовий»

26.03.2013

Хтозна, де б зараз була збірна України і яким чином продовжилася б наша кваліфікація до бразильського ЧС–2014, якби у ФФУ свого часу не вирішили провести відбірковий матч проти молдаван в Одесі. З огляду на це, після гри у Варшаві українська команда в суботу вранці вивантажилася на одеському аеровокзалі, не маючи потреби летіти до паралізованого снігопадом Києва. Бовтанка при посадці справила найбільше враження на героя матчу проти Польщі Андрія Ярмоленка. Він виявився чи то аерофобом, чи то злякався небезпечних кренів «Боїнга–737» «Міжнародних авіаліній України» в конкретному випадку, коли приземлення ускладнювалося різкими поривами вітру, і сипав лайкою та вигукував: «Що ж ми, даремно в поляків вигравали?»

Але все закінчилося добре. Збірна нормально відновилася й потренувалася на базі «Чорноморця» в Совіньйоні та вже сьогодні о 21:00 має вийти на гру проти команди Молдови. Щоправда, тепер сніг очікується вже в Одесі. Якщо його буде забагато — це може завадити проведенню матчу.

«Цо ви робітє?! Ви нас нє ганьбітє!»

Минулого тижня перед матчем «синьо–жовтих» випав сніг і в Варшаві. Не в такій великій кількості, як у Києві, але все ж. Утім організаторам став у пригоді розсувний дах стадіону «Народового», який напнули над головною ареною Польщі ще з четверга, коли там проводила відкрите тренування збірна України. На арені було все одно холодно, але сухо.

Зайве нагадувати, що стадіон–красень у вигляді кошика в національних кольорах дістався полякам «у спадок» від Євро–2012. «Той чемпіонат узагалі дуже допоміг нашій країні. Зокрема, була значно поліпшена інфраструктура транспортна», — каже пані Кристина, наш гід у Варшаві.

Тож, хоча на вулиці й було зимно, на проведенні матчу Польща — Україна це ніяк не позначилося. І вболівальники з різних куточків країни в день гри наповнили центр Варшави гомінким біло–червоним морем.

Аншлагу на «Народовому» таки не трапилося. Як це часто буває і в Україні, залишилася нерозпроданою частина квитків на найдорожчі центральні сектори, тож близько 2500 крісел лишилися незайнятими. Але збірній Польщі в першому таймі цілком вистачало гучної підтримки фанатів у кількості 55 тисяч. Із них, напевно, 99 відсотків мали на собі біло–червоні шарфи. Весь стадіон по внутрішньому периметру між ярусами був завішаний національними прапорами із зазначенням населених пунктів, які представляють уболівальники. Коли трибуни дружно співали гімн «Єще Польска нє згінєла...», майже весь «Народовий» став «живим» прапором: біла смуга — на верхньому ярусі, червона — на нижньому.

Атаки своїх улюбленців, зокрема головного кумира — Роберта Левандовського з дортмундської «Боруссії», який нині в Польщі чого лише не рекламує, — чаша підтримувала схвальними вигуками та скандуваннями. Проте проявилася в поляків і українська стадіонна хвороба: коли команда втратила ініціативу — затихли й фанати. Коли українці повели в рахунку 3:1 — господарі взагалі почали насвистувати свою збірну. А порожніти трибуни почали ще за п’ять хвилин до фінального свистка, коли вже не виникало сумнівів у переможцях та переможених. Тож напівроздягнені чір–лідерки після фінального свистка танцювали в центрі поля для «голих» трибун...

«...До дупи така гра!» — волав за десять хвилин до того статечний пан у «бяло–червонем» капелюсі з рогами, який у першому таймі щосили прославляв «звитяжця» Левандовського!

«Цо ви робітє?! Ви нас нє ганьбітє!» — співала група фанатів у центральному секторі G37.

А мій сусід по трибуні праворуч — у футболці збірної Польщі із власним прізвищем Kierepka на спині — навіть із деякою гордістю продемонстрував синьо–жовтий шарф команди України, пов’язаний на шию разом із біло–червоним «Тилько Польска». Мовляв, поважаю і вашу збірну, і вашу країну як стратегічного партнера та співорганізатора Євро–2012.

У другому таймі, коли ініціативою вже здебільшого володіли українці, співав лише сектор G10, де отаборилася майже тисяча вболівальників з України з банерами «Львів», «Київ», «Луганськ», «Біла Церква», «Брошнів», «Запоріжці» та ін. Скандування «Україна — вперед!» значно перевершувало за гучністю гасла господарів.

А стадіон у цей час «вибухав» лічені рази. Із них двічі — коли на величезних екранах під дахом показували... керівників двох держав. Це був свист і гудіння осуду. Спершу стадіон так нешанобливо зреагував на «тварж» (із польської — обличчя) окремо взятого Віктора Януковича на VIP–трибуні. Але потім була аналогічна реакція й на президента РП Броніслава Коморовського, який дивився гру поруч із Януковичем, і на прем’єра Дональда Туска.

А Янукович, до речі, чи не вперше виявився «фартовим» для збірної України. Збирався він і на матч в Одесу...

Дивна гра «за шість очок», яку виграла Україна

На прес–конференції в четвер головний тренер збірної Михайло Фоменко назвав гру з поляками «матчем фактично за шість очок без явного фаворита». «Хто виграє — підвищить свої шанси на вихід із групи», — із фірмово–незворушним виразом обличчя констатував Михайло Іванович. Він поскаржився, що гравці збірної перебували в його підпорядкуванні лише три дні, і назвав свій настрій «не сумним, але стурбованим».

«Ви бачили рівень наших нападаючих у попередньому турі чемпіонату України, — сказав Фоменко, дещо іронічно виділивши слово «рівень». — За три дні змінити їх не можна. З іншого боку, ми чекаємо від хлопців поліпшення гри за рахунок морально–вольових якостей. А як будемо грати?.. Можемо й першим, і другим номером, а якщо треба — то й третім».

У виграш української команди у Варшаві не надто вірили навіть наші вболівальники й експерти. Ще б пак, адже збірна Польщі зараз на підйомі, абсолютна більшість її виконавців грають у відомих європейських клубах — «Боруссія», «Байєр», «Андерлехт», «Бордо»... Лише трійця з Дортмунда, чемпіона Німеччини, чого варта: захисник Лукаш Піщек, правий крайок Якуб Блащиковський, форвард Роберт Левандовський, усі — в самому розквіті футбольних сил. Але Фоменко пообіцяв знайти протидію проти Левандовського й сильних польських флангів, особливо Куби Блащиковського. І таки знайшов.

Можна лише здогадуватися, що новий тренер каже футболістам у роздягальнях. Але з двох своїх матчів на чолі збірної Михайло Фоменко виграв обидва. П’ятничний, до речі, був для Фоменка першим офіційним. Українці вийшли на поле максимально мотивованими й «заведеними». Це, зокрема, вилилося у величезну кількість наших фолів у першому таймі. Іноді здавалося, що захисники та «хави» в жовтих футболках свідомо «полюють» на Левого й Блащу. Але хай там як, а на той час Україна вже вела в рахунку. 2:0 на сьомій хвилині — це був найгірший початок збірної Польщі в офіційних матчах. І найкращий дебют України.

Секундомір заледве відрахував 70 секунд від стартового свистка, коли правий півзахисник Андрій Ярмоленко на куті штрафного майданчика отримав передачу від Олега Гусєва, здійснив свій коронний фінт із коротким просуванням повз оборонця ближче до центру й пробив лівою ногою точно в дальній кут воріт Адама Боруца! А вже невдовзі відзначився сам Гусєв, якого в «Динамо» тримають переважно в запасі. Після того як на лівому фланзі добре поборовся «гірник» В’ячеслав Шевчук, наш єдиний форвард Роман Зозуля скинув м’яча на ближнього партнера, і досить дальній «постріл» Олега в нижній кут теж виявився «непідйомним» для голкіпера з «Саутгемптона».

А далі були дуже важкі 40 хвилин із великою кількістю «пожеж» у штрафному майданчику гостей та чудовою грою Андрія П’ятова. Не забивали Левандовський, Криховяк із «Реймса», Беніш із «Байєра», хоча іноді били впритул. Гольовою для господарів виявила комбінація з прострілом Блащиковського та замиканням Піщека.

Українці багато помилялися (особливо центральні оборонці, динамівець Євген Хачеріді та «гірник» Олександр Кучер) та «опорник» Тарас Степаненко з резерву «Шахтаря», який несподівано отримав місце в «основі» замість очікуваного «баварця» Анатолія Тимощука. Часті порушення правил призвели до жовтих карток капітана Руслана Ротаня й Дениса Гармаша — тепер обидва гравці центру поля мусять пропускати гру з Молдовою.

Поляки беззаперечно володіли ініціативою, замкнувши гостей на правій половині поля майже на всю другу половину тайму. Та вже на 45–й хвилині «синьо–жовтим» нарешті вдалася стрімка контратака: Ярмола скинув головою на Зозулю, і «дніпрянин» ефектним ударом із метрів десяти встановив, як виявилося згодом, підсумковий рахунок.

«Це була дивна гра, — бідкався на післяматчевій прес–конференції молодий наставник поляків Вольдемар Форналік. — Ми отримали два швидкі голи, і це зламало наші плани на матч. Україна ж почала грати в ту гру, яку вона найбільше любить, — від оборони. Із 15–ї по 40–ву хвилину наша збірна показала той футбол, який від неї хоче бачити вся країна. Шкода, що не вдалося зрівняти рахунок. А в другому таймі...»

Форналік не знайшов гідного пояснення, чому Польща зупинилася після перерви. Ми ж бачили, що це Україна нарешті перейшла від захисту до наступу, нарешті почала частіше вигравати єдиноборства в центрі поля й демонструвати елементи пресингу. Поляки ще раз показали, що оборона — далеко не найсильніша їхня ланка. І в другому таймі вже гості мали більше гольових моментів, але вдало діяв Боруц. Хоча той самий Гусєв, пробуючи красиво перекинути м’яч через воротаря, мусив би оформлювати хет–трик...

А коли «проблемного» Степаненка замінив Тимощук, шанси господарів на порятунок стали зовсім примарними, натомість довгі гострі паси Толіка на хід партнерам у контратаках й спричинили масове невдоволення трибун збірною Польщі.

Не «гут», Вольдемар, не «гут»...

«Чи був цей склад збірної тим оптимальним «складом Фоменка?» Та ні, на поле вийшли футболісти, які були сильніші в даний момент, плюс ті, що мали завдання нейтралізувати сильні сторони суперника. А Тимощук не грав зі «старту», бо у своєму клубі має небагато практики, тож не може витримати всі 90 хвилин», — відповів на запитання «УМ» Михайло Фоменко, який однозначно перевершив Форналіка в тактиці.

«Це ж справжня катастрофа! — вичитував Форналіка польський газетяр. — Так звані «суперзірки» знову підвели збірну Польщі. Може, краще все–таки почати справу з нуля, набравши здібних, старанних хлопців з екстра–класи — чемпіонату Польщі, нехай він і аж не такий сильний?..»

Зацькований пан Вольдемар виправдовувався: «Нам потрібна не революція, а еволюція... Ви ж бачите, я й так сьогодні випустив на поле аж двох гравців із польських клубів...»

А наш Михайло Іванович був звично «непробивним», понурим та лаконічним. З іншого боку, це, мабуть, такий фірмовий гумор. «Збірна України виграла з рахунком 3:1», — лише й сказав Фоменко на прохання журналістів прокоментувати перебіг матчу.

Учора в Одесі наставник «синьо–жовтих» трохи непокоївся через негоду, яка може завадити грі проти Молдови. Та через дискваліфікацію двох центральних півзахисників — Ротаня й Гармаша. «Але що ж, інші гравці матимуть змогу проявити себе», — зазначив Фоменко й викликав до табору збірної дебютанта — Дмитра Гречишкіна з «Шахтаря».

Звісно, в молдаван потрібно вигравати. «У Польщі ми реабілітувалися перед своїми вболівальниками. І тепер хлопці розуміють, що не можна виходити проти Молдови з таким настроєм, як восени (коли в Кишиневі було 0:0)», — каже Фоменко.

А вітчизняні експерти тим часом значно повеселішали, оцінюючи турнірні перспективи збірної України. Адже, скажімо, якщо Чорногорія вже провела обидва матчі з командою Сан–Марино, то українці — ще жодного.

«Ключовими будуть ігри з чорногорцями на виїзді й англійцями — в Україні, — сказав журналістам «гірник» Шевчук. — Сан–Марино... А де це?»

ТАБЛО

Відбірковий турнір чемпіонату світу 2014 року. Група Н

Польща — Україна — 1:3

Голи: Піщек, 18 — Ярмоленко, 2; Гусєв, 7; Зозуля, 45

Польща: Боруц, Глік, Беніш, Василевський, Піщек, Криховяк, Маєвський (Теодорчик, 75), Рибус (Косецький, 46), Блащиковський, Лукасік (Обраняк, 59), Р. Левандовський

Україна: П’ятов, Хачеріді, Кучер, Шевчук, Федецький, Степаненко (Тимощук, 60), Гармаш (Безус, 90+1), Гусєв (Морозюк, 90+2), Ротань, Зозуля, Ярмоленко

Попередження: Лукасік, 44 — Ротань, 17; Гармаш, 33; Степаненко, 45; Тимощук, 86; Морозюк, 90+3

Удари — 12:13; удари в площину — 7:8; кутові — 8:3; порушення — 18:28; володіння м’ячем (%) — 52:48

Суддя — Павел Краловец (Чехія)

22 березня. Варшава. Національний стадіон ім. Казімежа Горського. 55 565 глядачів

Молдова — Чорногорія — 0:1 (Вучинич, 78; вилучення: Гацкан, 90 (М))

Сан–Марино — Англія — 0:8 (Дела Вале, 12 (у свої ворота); Окслейд–Чемберлен, 28; Дефо, 35, 78; Янг, 39; Лемпард, 42; Руні, 54; Старрідж, 70)

Турнірна таблиця:

І В Н П М О

1. Чорногорія 5 4 1 0 13–2 13

2. Англія 5 3 2 0 20–2 11

3. Україна 4 1 2 1 4–3 5