Проба води «на зуб». Головне, щоб на користь... Фото з сайта www. liveinternet.ru.
За підрахунками вчених, упродовж життя людина випиває до 75 тонн води. Лікарі називають питну воду основою здоров’я, тому так важливо розуміти: ця прозора рідина, яку ми наливаємо собі в склянку, може зміцнювати наш організм, а може й шкодити йому. Все залежить від того, яку воду ми споживаємо, — нагадують лікарі й екологи напередодні Міжнародного дня води, який традиційно відзначаємо 22 березня.
Відомий французький учений–мікробіолог Луї Пастер якось зауважив, що «80 відсотків своїх хвороб ми випиваємо». Справді, вода відіграє найважливішу роль у життєдіяльності організму. Постійне утримання вологи у певній кількості — безпечна умова існування всього живого. І лікарі, і вчені сходяться на думці, що змінюючи кількість споживаної води та її сольового складу, ми порушуємо процеси травлення і засвоєння їжі, кровотворення. Без води неможлива регуляція теплообміну організму з навколишнім середовищем і підтримка температури тіла. Вода виводить з організму продукти розпаду та шкідливі речовини.
— Якщо людина веде звичний для неї спосіб життя — режим харчування і відпочинку, перебуває в тих самих зовнішніх умовах, — то і об’єм плазми крові є постійним. Однак, як тільки води в організмі меншає, кров згущується, порушуючи діяльність серцево–судинної системи, — зауважує доктор медичних наук, заввідділом дієтології і клінічних досліджень медично–профілактичних засобів Інституту екогігієни та токсикології ім. Медведя Петро Карпенко. — Якщо різко, а також на тривалий час обмежити вживання води, а до того ще й виключити з раціону продукти, багаті на вміст води, можна отруїти організм продуктами білкового розпаду. А це ще більша напруга для серцево–судинної системи.
На жаль, світова статистика свідчить: 80 відсотків усіх недуг пов’язані з незадовільною якістю питної води, а також порушенням санітарно–гігієнічних норм водопостачання населення. Тож вислів «вода — це життя» має, на жаль, і тривожний підтекст. Адже природні водні джерела насичені живими мікроорганізмами, які можуть бути небезпечними для людини.
Майже 500 мільйонів людей у світі, за свідченням лікарів, страждають від хвороб, викликаних нестачею або поганою якістю питної води. Саме вода — одна з причин зростання захворюваності й в Україні. Тому лікарі постійно застерігають: якщо п’єте воду, не маючи певності щодо її якості, то мимоволі «намиваєте» собі підступні недуги. Адже водне «сміття» нікуди з організму не зникає, натомість — осідає в суглобах, судинах, блокує мембрани клітин усіх органів і тканин організму, не дозволяючи їм нормально функціонувати. Дієтологи переконані: вода причетна до виникнення виразки шлунка, холециститів, хвороб органів дихання, стенокардії, інфарктів міокарда. Неякісна вода провокує черевний тиф, вірусний гепатит А, дизентерію, сальмонельоз.
Яку воду ми сьогодні споживаємо? У містах зазвичай п’ємо те, що тече з крана (відфільтрувавши попередньо або й ні), бутильовану (столову і мінеральну), воду з артезіанських колодязів, у селах — переважно з криниць. Водночас аргументів на користь природної води, а тим паче — води з–під крана, з кожним роком дедалі меншає. Чому?
Для водозабору часто використовують поверхневі води, які «збирають» усі шкідливі відходи з виробництв, констатують спеціалісти порталу voda.org.ua. До того ж, антропогенне забруднення джерел водопостачання сьогодні недостатньо контролюють. «Ложку дьогтю» додає надлишкове хлорування і вторинне забруднення води у процесі транспортування.
Пригадую, як дивувалися шведи і норвежці, коли під час мандрівки Скандинавією ми цікавилися, яку питну воду краще купувати у місцевих супермаркетах: «Навіщо купувати, якщо можна пити з–під крана?» Так і є: водопровідну воду в багатьох європейських країнах радять пити навіть лікарі — настільки вона там смачна, а головне — безпечна. Ми про таке поки що тільки мріємо. Тоді як у Європі давно й успішно впроваджують очищення води озоном, йодом, іонами срібла або ж ультрафіолетовим опромінюванням чи ультразвуком, в Україні з інфекціями і далі «традиційно» борються за допомогою хлору. А хлор, звертають увагу екологи і токсикологи, вкорочує життя не тільки бактеріям, а й людям. Хлорування води провокує утворення небезпечних сполук, зокрема діоксинів, які спричиняють онкологічні та серцеві захворювання, ендокринні порушення, послаблення імунітету. Щоправда, фахівці вітчизняного Інституту гігієни та медичної екології запевняють: у воді немає умов для формування діоксинів, проте і технологій, які цю отруту виявляють, в Україні ще не впровадили. А хлор при відстоюванні випаровується за добу, кажуть фахівці і радять саме так робити кожному, хто споживає воду з–під крана.
Якщо пити водопровідну воду — без серйозного очищення — небезпечно, то і фільтрувати її, на думку експертів, також слід обережно. Фільтруючі елементи (активоване вугілля, іонообмінна смола) суттєво впливають на якість очищеної води. Коли вода проходить через фільтр, речовини, які у ній містяться, можуть вступати з цими елементами у реакцію. На цьому наголошують фахівці Центру незалежних експертиз. Відтак, кажуть вони, зростає вміст одних елементів і повне очищення від інших. Скажімо, іонообмінна смола може зменшувати жорсткість води, водночас вміст натрію та калію зросте. Тому, перш ніж купувати фільтр, фахівці радять зробити якісний аналіз води, яку зазвичай споживаєте, й відповідно до цього підбирати картридж.
«Використовуючи побутові фільтри, потрібно чітко дотримуватись інструкцій, — наголошує завлабораторією гігієни водопостачання та охорони водоймищ Інституту гігієни та медичної екології В’ячеслав Прокопов. — Якщо вчасно не змінювати картриджі, то можна отримувати воду ще гіршої якості, ніж з водопроводу». До того ж, наша вода швидко «вбиває» фільтр будь–якої потужності, зауважує експерт. І людина стає заручником купівлі все нових і нових фільтрів. До речі, воду, очищену фільтрами, не бажано вживати постійно: вона здатна вимивати корисні солі з організму. Це може спричинити різні неприємності зі здоров’ям, зокрема серцево–судинні недуги.
Як альтернативне джерело водопровідній воді українці дедалі частіше зупиняють вибір на бутильованій. «Після того, як власник нашого підприємства відмовився від фільтрів, пити водогінну воду стало неможливо, — розповідає колега. — Навіть чай, заварений на такій воді, відгонить болотом...» І хоча столова (питна) вода з пляшок — задоволення не з дешевих, але здоров’я — дорожче, каже вона. Сьогодні в Україні, за даними центру незалежних експертиз «ТЕСТ», заводи контролюють якість води, а одна марка від іншої відрізняється лише вмістом мінеральних елементів.
Зоряна Завада, практикуючий лікар–дієтолог Львівської обласної дитячої лікарні «Охматдит», голова Асоціації лікарів–дієтологів Львівщини:
— Здорова людина має випивати за добу 1,5—2 літри води. Можна пити різну воду, та найкраще — негазовану, «бульбашки» ліпше випустити перед вживанням. Особливо корисна тала вода. Щоб її отримати, воду заморожують, а потім дають розтанути — така рідина позитивно впливає на організм. Особисто я можу втамувати спрагу лише водою з–під крана. Звісно, попередньо набираю її і відстоюю, аби шкідливі домішки (насамперед хлор) випарувалися чи осіли на дно. Кип’ячена вода — мертва, її краще не вживати: мінеральні мікроелементи змінюються при нагріванні, а це не корисно для організму. Якщо віддаєте перевагу бутильованій воді, уважно читайте етикетку — чи немає там розчинників чи емульгаторів — хімічних добавок, які можуть зашкодити організму.
— Чи правда, що в українських водах підвищений вміст кальцію, через це необроблену воду пити шкідливо?
— Необроблена вода справді небезпечна. Окрім кальцію, підступними є збудники кишкових інфекцій, така вода може викликати алергію, загострення шлунково–кишкових недуг, наприклад гастриту. Дітям усе ж таки раджу давати промислову воду від виробника — наприклад, «Малятко», аби мати певність у якості її.
Поль Брегг пив винятково дистильовану воду. Відомий американський натуропат, який усі роки послідовно дотримувався здорового способу життя, а загинув 95–річним під час занять серфінгом, казав: тільки така вода може вимити всі токсини з організму людини. Як варіант Брегг пропонував ще пити чисту дощову воду. Тільки де вони зараз, ті чисті води і чисті дощі?
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>
