Київський пат

Учора головною темою в розблокованій Раді мало нарешті стати призначення виборів місцевої влади Києва, відкладене з вівторка. Але влада й опозиція так і не знайшли компромісу в цьому питанні. І та, й інша сторона не мають більшості голосів, аби затвердити вигідні їм дати виборів. Тож засідання закрилося без конкретних рішень щодо столиці. Перед тим, ніби «між іншим», парламентарії ухвалили 58 постанов про проведення 2 червня позачергових виборів сільських, селищних і міських голів у 58 інших населених пунктах України.

Сесійний день почався зі сміху Олександра Аронця, помічника нардепа фракції ВО «Свобода». Місця помічників–«свободівців» на балконі зайняли помічники депутатів–«регіоналів» — аби не допустити вівторкового «неподобства», коли Аронець фіксував факти «кнопкодавства» у владній фракції.

На тлі масованого призначення дострокових виборів у провінції осібно стоїть Васильків, що на Київщині. Обирати тут мера «Регіони» також не дають. Підставою для блокування у вигляді нестачі голосів рішення ВР щодо васильківських виборів стало рішення міськрайонного суду Василькова, який задовольнив позов такого собі громадянина Сергєєва, визнавши протиправними дії в. о. міського голови Тетяни Гладкої щодо підписання та подання до Верховної Ради клопотання про призначення позачергових виборів. До місцевого суду долучився й Конституційний.

Лідер фракції «УДАР» Віталій Кличко назвав цю ситуацію «театром абсурду»: «Це прецедент, коли кожна людина може оскаржити будь–які вибори, в тому числі й мера Києва. На сьогодні вони отримали якісь завдання «зверху», тому блокується ухвалення рішення».

Після того як опозиція укотре не голосувала за проекти постанов щодо місцевих виборів, Голова ВР Володимир Рибак риторично запитав депутатів: «Може, поставити питання про саморозпуск Верховної Ради, та проголосуємо?» «Свободівці» почали кричати: «Ставте!», інші представники опозиції мовчки аплодували. «Я бачу, знову більшості немає», — заспокоїв спікер.

Коли на обрії порядку денного з’явилося призначення дати виборів у Києві, почалися перерви й наради в Голови ВР, які ні до чого не привели. Проблема в тому, що реальної більшості в парламенті немає, тим паче — для принципових питань.