Крізь краплі дерев’яного дощу
У невеличкій майстерні Романа Воротняка, що сусідить із кухнею його квартири в одному зі спальних мікрорайонів Коломиї, на видному місці — барельєф двох отців церкви зі старовинними манускриптами в руках. Це — преподобні Антоній і Феодосій, засновники Києво–Печерської лаври. Вирізьблені з дерева лики святих ніби випромінюють мудрість пізнання божественних істин. «Коли на відкритті виставки я сказав, що для створення цієї роботи в довершеному вигляді мені знадобилося цілих 15 років, багатьом мої слова видалися надто гіперболізованими. Мені ж насправді треба було пройти саме через такий тривалий етап осмислення теми, яка «не піддавалася», — зізнається майстер. — Починав різьбити — і зупинявся. До пори до часу з існуючих у свідомості фрагментів ніяк не складався цілісний образ. А потім — ніби осяяння: сів і почав працювати до останнього штриха».
Багато хто готовий був заплатити за його «Антонія і Феодосія» чималі гроші, та автор щоразу відхиляв пропозиції. «Сюди, — відповідав, — я вклав частку душі, а вона — не продається».