Кіпрський бар’єр

Острівна країна ще не визначилася, яку частину банківських вкладів вона планує вилучити задля порятунку власного фінансового сектору. За деякими даними, кіпріоти можуть не зупинитися на оприлюднених раніше цифрах — 6,75% на депозити до 100 тис. євро і 9,9% на вклади понад цю суму. У можливих планах місцевої влади — захистити «дрібні» депозити, тобто до ста тисяч євро. Натомість ставка оподаткування «великих грошей» може зрости до 15,6%. Якщо, звичайно, місцевий парламент під тиском обставин підтримає цю новацію.

Тим часом українські аналітики вже підрахували, яких збитків унаслідок «шторму на Кіпрі» може зазнати наша держава. Питання номер один: чи не повернуться, бува, назад кошти, виведені українськими олігархами з Батьківщини в офшор? Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає такий розвиток подій неможливим. Тобто, кошти, які вивели з української економіки, підуть на розвиток держави Кіпр.

Відтак наступне закономірне запитання — чи не зменшиться надхо­дження до нас так званих «кіпрських» інвестицій? Тобто грошей, фактично зароблених в Україні, потім вивезених в офшор, аби ухилитися від сплати податків, і адресно повернутих у свої промислові активи. Назагал експерти вважають, що проблема має місце. «Якщо антикризові заходи, запроваджені на Кіпрі, затягнуться на тривалий час, ми можемо побачити зниження припливу іноземних інвестицій з цієї країни в Україну», — зазначив провідний економіст фінансових ринків банку «Креді Агріколь Україна» Олександр Печерицин.

«Україна в цьому процесі може тільки постраждати, оскільки іноземні інвестори з кіпрською пропискою, швидше, будуть займатися порятунком свого добра, а самі інвестиції можуть відійти на другий план», — погодився з ним виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Це сумно, адже саме Кіпр нині є головним інвестором української економіки. За даними Держ­стату, на острівну країну припадає найбільша частка — 17,3 млрд. доларів — iз 54,4 млрд. доларів прямих іноземних інвестицій, залучених за всі роки незалежності України. Торік «кіпріоти» вклали в Україну 3,9 млрд. доларів (усього було 4,1 млрд. доларів). У 2011 році багата держава подарувала нам 2,6 млрд. доларів (із загальної суми 4,6 млрд. доларів).

Утiм фактично зізнатися, що їхній бізнес відбувається завдяки Кіпру, великі вітчизняні компанії не поспішають. Можливу загрозу їхньому бізнесу внаслідок «кіпрських штормів» спростували компанія Дмитра Фірташа «ДФ Груп» та «СКМ» Ріната Ахметова. «Рішення парламенту Кіпру про часткове списання коштів iз депозитів у банках цієї держави ніяк не позначиться на фінансовому стані групи СКМ», — бадьоро відрапортувала прес–служба олігарха.