Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Оксана Хожай. Фото з сайта news.bigmir.net.
У Прощену неділю завершилося земне життя заслуженої артистки України Оксани Хожай. Серце співачки зупинилося після важкої хвороби: півроку тому в неї діагностували синдром Шегрена, рідкісну аутоімунну недугу, яка вражає внутрішні тканини організму. Ситуацію ускладнило ще й те, що захворювання виявили вже на останніх стадіях... Тривалий час Оксана вірила, що зможе побороти хворобу, її підтримували рідні, а друзі через соцмережі збирали кошти на лікування. Була домовленість про те, щоб співачку лікувати в Москві. Але кілька днів тому хвороба загострилася, Хожай зробили операцію на кишечнику, після чого вона тривалий час була в реанімації. В неділю її стан різко погіршився, чоловік викликав лікарів, але до лікарні співачку так і не довезли — Оксана, якій нещодавно виповнилося всього лише 48 років, померла в машині швидкої допомоги. Співачку поховають завтра у місті Борзна на Чернігівщині, де покоїться її батько.
Сама Хожай, яка страждала від страшного болю і майже не вставала з ліжка, свою хворобу пояснювала не лише медичними термінами. В одному з останніх інтерв’ю Оксана говорила про те, що її зурочили. Навіть обмовилася, що знає, хто це зробив...
Оксана Хожай закінчила школу імені Лисенка при Київській консерваторії та акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка–Карого. Була однією з найвідоміших українських виконавиць кінця 90–х, випустила кілька успішних альбомів. В її відео на пісню «Ту–ру–ру» вперше у практиці вітчизняного кліпмейкерства було застосовано комп’ютерну графіку. Хожай — єдина представниця від України в трупі «Мулен Руж», у супроводі оркестру вона гастролювала в Угорщині, Німеччині, Австрії. Співпрацювала з циганським театром «Романс», де виконувала головну роль у виставі «Цигани».
Опікувалася бездомними тваринами, займалася благочинністю. Нагороджена орденом Святого Станіслава V ступеня. Одним з останніх бажань Оксани було вінчання з цивільним чоловіком Віталієм, який не відходив від співачки ні на крок...
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>