Папа по українському знайомству

Новообраний Папа Римський Франциск I може ввійти у світову історію не лише як людина — перший єзуїт на престолі святого Петра та перший понтифік із Нового Світу. Величезні надії на нового очільника Католицької церкви покладають українські греко–католики, адже Хорхе Маріо Бергольйо, як очікується, надасть УГКЦ статус патріархії.

266–й Папа починав своє сходження на вершину римського олімпу під настановами українського греко–католиць­кого архімандрита, єпископа й ректора Української Папської малої семінарії в Римі Степана Чміля.

«Нинішній Папа, а тоді — студент Селезіянської школи, щодня раненько, поки ще всі хлопці спали, прислуговував отцю Чмілю під час Служби Божої. Він добре знає ситуацію в Українській греко–католицькій церкві», — розповів предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук.

Нинішній глава українських греко–католиків у 2009—2011 роках був єпископом–помічником та апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос–Айресі — при архієпископі Буенос–Айреса Хорхе Маріо Бергольйо. Тож Блаженніший Святослав не заперечує особистого знайомства з нинішнім понтифіком та появи ймовірних нових переваг для УГКЦ. «Востаннє я його відвідував, коли прощався з Аргентиною, від’їжджаючи до України. Я як молодий єпископ робив свої перші кроки в цьому служінні під його оком та з його допомогою. Тому, гадаю, ми матимемо в його особі Святішого Отця, який дбатиме про нашу церкву», — каже верховний архієпископ Києво–Галицький.

Очевидно, пріоритетним завданням для УГКЦ тепер стане отримання для церкви статусу патріархії, чого українські греко–католики добиваються ще з часів кардинала Йосипа Сліпого. Той, узявши в 1975 році титул патріарха УГКЦ, потрапив у немилість до Риму. Тепер з’являються нові шанси для більшої самостійності УГКЦ. Першим серйозним кроком на цьому шляху в умовах незалежної України став дозвіл Папи Бенедикта XVI на створення в Україні трьох нових греко–католицьких митрополій. Цим самим за УГКЦ було визнано статус Верховного архiєпископства.

Навіть за такими правилами після голосування синоду єпископів УГКЦ за Верховного архієпископа результати виборів в обов’язковому порядку має затверджувати Папа Римський, а вже після цього відбувається інтронізація верховного архієпископа Києво–Галицького. Саме так церкву очолив Святослав Шевчук.

Якщо ж новий понтифік надасть УГКЦ патріарший статус, інтронізація верховного архієпископа УКГЦ відбуватиметься одразу після його обрання, Рим як апостольська столиця лише благословлятиме вибір, зроблений українськими священнослужителями.

Окрім того, в умовах патріархії УГКЦ отримає максимум автономії у вирішенні практично всіх питань, не узгоджуючи їх iз Ватиканом.

Релігієзнавець Орест Вільчинський каже в коментарі «УМ», що чи не найбільшим плюсом від обрання Папою Хорхе Маріо Бергольйо є його знання проблем українських греко–католиків. «Якщо Бенедикт XVI повинен був вникати в труднощі, з якими стикалася УКГЦ в українських реаліях, то Франциск I уже добре обізнаний iз ними. По–перше тому, що в Аргентині діє дуже велика українська діаспора і є наша єпархія. Папа ж був архієпископом Буенос–Айреса і підтримував тісні контакти з греко–католиками, — пояснює отець Орест. — Тому, на моє переконання, він матиме добрий слух як до проблем і потреб УГКЦ, так і щодо політичної ситуації в Україні взагалі. Йому буде набагато легше зрозуміти наші проблеми».

Отець Вільчинський вважає, що отримання патріаршого статусу — не панацея для УГКЦ. Але він переконаний у незворотності цього процесу: «Найперше треба розуміти, що патріархат — це не прикраса чи визнання, а довершений устрій. Велика заслуга в цьому Бенедикта XVI, який посприяв не лише у відкритті трьох митрополій в Україні, а й повноцінних єпархій УГКЦ у Західній Європі. Отримання патріаршого статусу — це логічний процес розбудови церковної структури, який в Україні практично завершено. Упевнений, на цьому шляху перепон iз боку Риму не буде».

Про активну підтримку східних католиків із боку нового понтифіка говорить і доктор морального богослов’я отець Ігор Бойко — випускник класичної гімназії Української Папської малої семінарії в Римі, ректором якої свого часу був духовний наставник нового Папи Степан Чміль. «Це глибоко духовна й релігійна людина. Я б сказав, що це людина молитви, яку дуже люблять в Аргентині за його відкритість і доброту. Підтвердив він це реноме і молитвою за свого попередника одразу після обрання, і молитвою за людей, і їх благословенням», — так відгукується про Франциска І в коментарі «УМ» отець Ігор.

«Він активно підтримував греко–католиків і раніше, тому й нині є надія на активізацію співпраці УГКЦ з апостольською столицею, — каже Ігор Бойко. — Звісно, в Українській греко–католицькій церкві сподіваються, що його прихід прискорить процес отримання патріаршого статусу. Утім важко нині говорити про щось напевно. Важливо, що Франциск I добре знає про Україну, а отже, приділятиме тим процесам, які відбуваються всередині держави, чималу увагу».