Гра в «піддавки»

20.07.2004

Нестор ДИМ

Слідом за вищою лігою стартував чемпіонат України в першому дивізіоні. Перед тим як поглянути на результати стартового туру, варто оцінити склад учасників і амбіції колективів. І побачимо дивну річ: учасники турніру в першій лізі не мають особливого бажання змагатися не те що за «малі золоті медалі», а навіть за другу сходинку турнірної таблиці. Причина лежить на поверхні: слабким клубам просто не потрібне підвищення в класі, адже вища ліга — це й значно більші витрати, більша морока. Навіщо все це командам, які і в першій лізі ледве зводять кінці з кінцями, вважаючи її «золотою серединою«?

Газета «Команда», опитавши наставників 16 клубів, які теоретично можуть претендувати на дві путівки до «вишки» («Динамо-2» і «Шахтар-2» позбавлені такої можливості), з'ясувала: нагору рвуться хіба що «Карпати» та «Зоря». Львів'яни все ще вважають свій «виліт» із елітного дивізіону змовою темних сил і воліють хутчіше виправити несправедливість. Ну а луганчани виявляють підвищені амбіції, радше, за інерцією: обласне керівництво не проти повернути бодай ті часи, коли «Зоря-МАЛС» грала в одній лізі з київським «Динамо», підкріплюючи свої сподівання згадками про історичний виграш луганським клубом майже 30 років тому чемпіонату СРСР. Донедавна можна було б сказати, що склад нинішньої «Зорі» не надто підходить для «подвигів». Але днями в Луганськ прийшов «мандрівний лицар» українського футболу Юрій Коваль, відомий роботою в розформованій «Поліграфтехніці» та вінницькій «Ниві», зі своїми екс-кіровоградцями, й у «Зорі» з'явилася-таки деяка перспектива. А от щодо «Карпат», то в кадровому потенціалі команди з традиціями є підстави посумніватися. Мирона Маркевича на тренерському містку змінив старий знайомий Валентин Ходукін, котрий провів непогану другу частину минулого сезону в «Кривбасі», зате йдуть від «біло-зелених» ключові виконавці — скажімо, Хома орієнтовно осяде в Запоріжжі, а кращий бомбардир галичан у минулій першості Мізін, за повідомленням сайту «UA-Футбол», імовірно, стане гравцем київського «Арсеналу».

Хоча навіть такі «Карпати» зможуть вийти до вищої ліги, якщо їх навмисно пропустять «конкуренти». Та чи можна називати конкурентами колективи, які мають на меті «посісти місце з 3-го по 5-те» (принаймні так каже тренер івано-франківського «Спартака» Микола Пристай), «поборотися за 6-ту позицію» (як наставник харківського «Арсеналу» Ігор Рахаєв), набрати після першого кола очок 28, озирнутися й лише потім думати про цілі (як Олег Федорчук, «коуч» «Нафкома», який втратив приставку «Академія» i переїхав з Ірпеня до Броварів), «закріпитися в першій лізі» (що логічно для новачків із Сімферополя, Стрия та Дніпродзержинська) чи просто «створити боєздатний колектив» (як Володимир Безсонов у вінницькій «Ниві» чи Василь Євсєєв у ЦСКА)? Можливо, Безсонов щось таки не договорює, адже навіщо тоді було «Ниві» брати тренера з іменем і майже цілковито міняти склад? Є ще «Нафтовик» та «Спартак-Горобина», але клуби з Сумщини наразі хочуть «виступити не гірше, ніж у попередній першості». Тоді, нагадаємо, охтирці й сумчани не надто налягали на педалі. Хоча найяскравішим у сенсі «піддавків» був не останній сезон, а той, коли в першій лізі після першого кола лідирувала алчевська «Сталь», і переслідувачі навмисно гальмували, поступаючись команді Анатолія Волобуєва дорогою до «вишки». Звідти алчевці вилетіли вже за рік, і зараз Волобуєв, зрозумівши «помилку», не каже нічого конкретного про план на новий чемпіонат...

Постає резонне питання: навіщо потрібна взагалі така першість, якщо змагання в ній «понарошку»? А відповідь, мабуть, проста. Перша ліга — це фактично дзеркало «низів» вищої, які вирішують власні локальні завдання: не маючи змоги конкурувати з командами рівня «Динамо» й «Шахтаря», потерпати від перманентного безгрошів'я, показувати, по можливості, ефективніший антифутбол і боротися за збереження прописки. От лише «місце прописки» в першій лізі трохи гірше, хоча й «квартплата» — менша, і вимоги до рівня гри нижчі. І в «піддавки» можна починати грати вже тоді, коли убезпечишся від вильоту в іще нижчий дивізіон. Звісно, глядачам такий футбол не потрібен. Але в іншому випадку в Сумах, Миколаєві чи Івано-Франківську не побачили б «середнього» (на противагу «великому») футболу.

Злий шарж на клуб першої ліги — житомирське «Полісся», яке після дворічної агонії вже вилетіло до другого дивізіону, але цього разу поновилося завдяки втраті професіонального статусу бородянським «Борекс-Борисфеном» та «щедрості» кіровоградської «Зірки», яка, посівши останнє місце у «вишці», через проблеми з фінансами зуміла заявитися лише в другу лігу. «Карпати-2» не могли лишитися в одній лізі з «Карпатами» згідно з регламентом.

Не грою вибороло місце в першому дивізіоні хмельницьке «Поділля», яке прийшло на зміну «міцному горішку» з області — ФК «Красилів-Оболонь». Клуб із райцентру зник із футбольних обріїв України, бо мав обмаль грошей і погодився об'єднатися з обласною командою, прийнявши її назву.

P.S. А «Карпати» свої амбіції «підтвердили» вже в першому турі, коли поступилися в Києві не менш кризовому й значно біднішому ЦСКА, дочірньому клубу проблемних столичних «канонірів».