Мода на чеське

20.07.2004

      Ми вже звикли, що в українському чемпіонаті виступає чимало легіонерів з різних країн, але чеські спортсмени з'явилися в нас лише тепер, у 14-й першості. «Моду» на чехів — сюрприз Євро-2004 — відкрив один із вітчизняних грандів, грошовитий «Шахтар». 22-річний голкіпер Ян Лаштувка і 24-річний захисник Томаш Гюбшман з Острави і Праги перебралися до Донецька. Обидва футболісти здалися журналістові «УМ» приємними у спілкуванні. На відміну вiд вітчизняних зірок, жоден із легіонерів навіть не подумав уникати інтерв'ю, коли чеськомовний автор цих рядків звернувся з таким проханням одразу після матчу «Динамо» — «Шахтар» у дворі столичного стадіону імені Лобановського. А Томаш для бесіди рідною мовою навіть спеціально вийшов з автобуса.

 

Лаштувка: «Тут усе просто супер»

      — Гонзо, — звертаюся до Яна Лаштувки. — Ти став першим чехом в українському чемпіонаті. Зазвичай із Чехії футболісти намагаються поїхати на Захід. Чи не було боязні їхати на Схід? Чи мав пропозиції від інших клубів?

      — Жодних побоювань у мене не було. Я знав, куди я їду, «Шахтар» є поважним клубом. Зацікавленість у моїх послугах виявляли декілька команд, найбільш серйозний інтерес був з боку італійської «Сампдорії» й українського «Шахтаря». Але донецький клуб був наполегливішим, заявивши, що хоче саме мене бачити у своїх лавах, і його пропозиція відзначалася конкретністю. Я приїхав до Донецька, оглянув місто, тренувальну базу — як на мене, все тут просто супер. Тому ми дуже швидко про все домовилися, і в мене немає жодних приводів шкодувати про своє рішення.

      — З фінансової точки зору, цей контракт, мабуть, кращий, ніж в остравському «Баніку»?

      — Це природно, але я не приїхав сюди лише через гроші. Кожного року «Шахтар» бореться за чемпіонство в Україні, за вихід до Ліги чемпіонів і ставить перед собою тільки серйозні завдання. Мені хочеться своєю роботою у воротах допомагати клубу в досягненні його мети.

      — Бачив матчі Ліги чемпіонів за участю «Динамо» і «Шахтаря», зокрема, коли донеччани грали з празькими «Славією» та «Спартою» у 2000 році. Рівень чеського й українського чемпіонатів мені порівнювати поки ще зарано, бо в Україні зіграв тільки проти «Динамо».

      — Наскільки серйозним для тебе буде мовний бар'єр?

      — Думаю, проблемою це не має стати. Я знаю англійську, і, хоч і не вивчав російську в школі, спільні слов'янські корені мов дозволять швидко до неї призвичаїтися.

      — Чим ти займався після здобуття «Баніком» золотих нагород чемпіонату Чехії? У якій формі зараз перебуваєш?

      — Минула першість для моєї остравської команди видалася дуже напруженою, тож я дозволив собі трошки відпочити від футболу.

      Новий тривалий сезон тільки розпочинається, на пік форми я маю вийти трохи пізніше, але й зараз почуваюся добре. Я намагаюся завжди зосередитися на найближчому матчі й показати в ньому максимум своїх можливостей.

      — Ти готовий до конкуренції з іншими воротарями?

      — Думаю, що так. Поки що Стіпе Плетикоса травмований, і я зайняв пост номер один. Але конкуренція — це нормальне явище, я маю довести, що гідний місця у воротах.

Гюбшман: «Потреби у відпочинку не маю»

      На відміну від завзятого Лаштунки, Томаш Гюбшман відповідав на запитання зі зваженістю досвідченого гравця, який встиг пограти і в Лізі чемпіонів, і стати золотим призером молодіжної першості континенту два роки тому, і побувати в червні в Португалії у складі головної команди країни.

      — Томаше, як ти потрапив до Донецька?

      — У мене були пропозиції від кількох клубів, але жодна з них не була такою конкретною, як від «Шахтаря». Інші запрошення не могли зрівнятися з донецькою пропозицією як із фінансової точки зору, так і зі спортивної. Я радий, що переїхав до України, і постараюся своєю гарною грою відповісти донецькому клубу на його довіру.

      — Ти вже протягом декількох років граєш на доволі високому рівні. Чи не варто було для подальшого прогресу змінити клуб раніше?

      — Празька «Спарта» також серйозна команда, яка постійно виступає в Лізі чемпіонів, готує футболістів для збірної Чехії; зокрема, зараз у «Спарті» виступає один із наших лідерів — Карел Поборськи. Тож краще грати в Празі, ніж у посередньому клубі Західної Європи.

      — Чи розмовляв ти вже з новим тренером гірників Мірчею Луческу?

      — Поки що мав бесіду лише з асистентом головного «коуча». Я в Донецьку перебуваю лише кілька днів, призвичаююся потроху до команди; думаю, розмова з Луческу скоро відбудеться.

      — Ти готовий уже зараз зайняти місце у стартовому складі «Шахтаря»?

      — Думаю, я перебуваю в добрій формі, бо постійно тренуюся. Після завершення чеського чемпіонату в складі «Спарти» я перебрався до табору національної команди, їздив з нею на чемпіонат Європи, де зіграв один тайм проти німців. Жодної втоми і потреби у відпочинку я не відчуваю, сподіваюся, що мені до снаги пробитися і постійно виходити на поле у стартовому складі гірників.