Зерно із присмаком оптимізму

Українські селяни очікують весни з дуже великими сподіваннями на краще: за всіма прогнозами, цьогорічний урожай у нашій країні може знову стати рекордним. Або, щонайменше, наблизитися до «ударного» показника 2011 року. Тоді, як відомо, аграрії зібрали близько 56 млн. тонн збіжжя. Торік валовий збір на вітчизняних полях суттєво «просів» — до 42 млн. тонн, але нинішня ситуація на ланах вселяє оптимізм — рік має знову стати хлібним.

Її величність Погода

Що особливо приємно, в аграрний потенціал нашої держави вірить не тільки український уряд, а й незалежні експерти, у тому числі й західні. Так, ФАО — продовольча й сільськогосподарська організація ООН — прогнозує: урожай пшениці в Україні у 2013 році зросте на чверть, до 19,5 млн. тонн. Таким чином, наша країна, як і належить «житниці Європи», займе 9–те місце серед світових виробників. Назагал же аналітики оцінюють майбутній урожай цифрою, більшою ніж 50 млн. тонн. «За нашими підрахунками, матимемо 53–55 млн. тонн збіжжя», — каже генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. «Ми вважаємо, що обсяг майбутнього врожаю становитиме у найгіршому випадку, 50 млн. тонн. Проте сподіваємося, що буде близько 55 млн. тонн», — каже «УМ» аналітик з АПК Центру транспортних стратегій Андрій Товстоп’ят.

Головна складова «врожайного ренесансу» — проста і прозаїчна. Сподівання на повну комору нам подарувала погода. Під час суворої і в багатьох регіонах безсніжної минулорічної зими померзло багато озимих — ось і отримали українці спад. Цьогоріч погода вирішила побалувати селянина. «Восени було багато вологи, сходи виросли. Зима була сніжною і з невеликими морозами. Плюс — виробники зуміли виробити достатню кількість добрив: за звітами уряду, аграрії забезпечені «підкормкою» на сто відсотків», — пояснює Товстоп’ят.

«В Україні 90% озимих перебувають у хорошому і задовільному стані», — додає директор Інституту розвитку аграрних ринків Віктор Андрієвський. Відтак, якщо у природі не трапиться якихось надзвичайних катаклізмів, кількість зібраного восени може і справді посперечатися із рекордом позаминулого року.

Виросте, на жаль, не тільки у нас...

Утім усі, хто стежив за перипетіями навколо врожаю–2011, пам’ятають: чимало зібраного тоді гнило у непристосованих складах через дефіцит належно облаштованих елеваторів, а через зниження цін на «надлишкове» зерно селяни заробили значно менше, ніж сподівалися. Цьогоріч, треба сподіватися, до цього не дійде: експортери і просто великі гравці аграрного ринку самі, без допомоги держави, активно будували елеватори. «За державною статистикою, в Україні працюють ємності для зберігання 30–35 млн. тонн зерна, — каже Товстоп’ят. — Ще близько 10 млн. тонн можна зберігати у несертифікованих сховищах». На думку аналітика, цього цілком достатньо навіть для рекордного врожаю. «Десять мільйонів тонн, які за цими цифрами нібито «провисають», — це частина нашого експорту, — каже він. — Адже трейдери розпочинають продаж збіжжя паралельно із проведенням жнив, щомісяця наші порти покидає 2–3 млн. тонн».

Із цінами ситуація, на жаль, не така втішна. З одного боку, собівартість зерна цьогоріч зросте. «На 10–15% подорожчали добрива. Традиційно на період посівної і жнив дорожчає пальне, яке займає у структурі ціни близько третини», — констатує Андрій Товстоп’ят. За таких умов виробник зазвичай «відігрується» на високих світових цінах. Які досі мали відчутну тенденцію до щорічного зростання. Але так було до початку 2013 року! Нині ж на світовому ринку спостерігаємо зовсім інше. «З одного боку, це стабільний попит на продукти харчування, зокрема на зерно. З іншого — на ціни «тиснутиме» суттєве збільшення виробництва збіжжя: зокрема, у США, Аргентині, ймовірно, у Росії», — каже Товстоп’ят. ФАО також фіксує значне зростання виробництва зерна у Європі — фермери не захотіли стояти осторонь процесу подорожчання збіжжя і суттєво наростили площі. Тож зерна у світі буде значно більше, ніж торік. І, на жаль, не лише в Україні.

Нинішні світові ціни на пшеницю коливаються у межах 300 доларів за тонну. «Прогнозуємо, що до осені вони «просядуть» на 10–15%, — каже аналітик. — Проте зростання обсягу продаж на 20%, яке відбудеться в Україні, компенсує це падіння».

Рік поп–корну

Намагаючись заробити, українські аграрії пристосовуються до ринків, погоди, інших факторів — і постійно змінюють структуру посівів. Беззаперечний тренд 2013 року — потужне домінування кукурудзи. «Займатися кукурудзою вигідно з кількох точок зору, — пояснює експерт з аграрних ринків. — По–перше, це монокультура — її можна вирощувати на цих самих площах багато сезонів поспіль. По–друге, вона росте майже на всій території України. По–третє, економічна ефективність її вирощування є досить високою».

Пшениця, можна сказати, тупцює на місці. «Це традиційна культура для українців, окрім того, вона користується значним попитом на міжнародному ринку», — коментує Товстоп’ят. Втім такою «трендовою», як кукурудза, вона не є, і аналітики прогнозують незначне падіння обсягів її вирощування.

Стабільність — і серед олійних культур. Проте найбільшою несподіванкою вважають зниження обсягів вирощування ріпаку, який ще кілька років тому вважався беззаперечним фаворитом. Найперше через його рентабельність, а також перспективу для використання як сировини для пального. «Займатися ріпаком дуже ризиковано, — стверджує аналітик. — Якщо у серпні не буде дощу — то, вважайте, аграрії, які посіяли цю культуру, викинули гроші на вітер. А клімат України такий, що без дощів у нас обходиться кожен другий серпень».

Місце ріпака на полях нашої держави нині займає символ українського села — соняшник. «Це відбувається попри всі обмеження, які встановлює держава на вирощування соняшника. Ця культура, як відомо, виснажує ґрунт, і виробники мають чітко дотримуватися правил сівозміни», — каже Андрій Товстоп’ят. Проте селяни сіють те, що їм вигідніше, вважаючи, що серед усіх зловживань на українських чорноземах це — аж ніяк не найстрашніше.

ОЦІНКИ

Зерно подорожчає, хліб — ні!

Коли дорожчає зерно — як буде у нинішньому році — одразу ж з’являються підставити говорити про зростання цін на хліб. «Об’єктивно підстави для подорожчання хліба нинішньої осені є, — каже Андрій Товстоп’ят. — Але держава, яка завжди намагається стримувати цей процес, має достатньо важелів впливу на ринок, щоби запобігти зростанню цін». Зазвичай, за словами експерта, держава підписує з трейдерами відповідний меморандум, схиляючи їх продавати збіжжя на внутрішньому ринку дешевше, ніж на експорт. Розуміючи розмитість правил гри у нашій державі, особливо у сфері міжнародної торгівлі, вони зазвичай погоджуються.