Мова без роботи

Минулого тижня уряд у дивний спосіб нагадав громадськості про існування робочої групи для вдосконалення прийнятого в липні мовного закону. Шостого березня на засіданні Кабміну прийняли розпорядження про зміну складу цієї групи. Мовляв, для того, щоб «відновити діяльність робочої групи, створеної розпорядженням Кабінету Міністрів від 3 вересня 2012 року, для вдосконалення законодавчого забезпечення застосування мов в Україні та підготовку комплексної державної програми розвитку державної мови в Україні». Замість колишньої голови групи Раїси Богатирьової керувати призначили нинішнього «гуманітарного» віце–прем’єр–міністра Костянтина Грищенка. Зі складу робочої групи виведено деяких учасників, зокрема, Президента 1991—1994 років Леоніда Кравчука — ініціатора створення цієї групи.

«Це непогано, що Грищенка поставили замість Богатирьової. Думаю, що дипломат на чолі цієї робочої групи — це краще, ніж гінеколог», — прокоментував «УМ» один з членів попереднього складу групи, відомий громадський діяч Іван Драч. Утім він здивований, що зміни відбулися без відома учасників групи. «Я нічого не знаю про новий склад групи, мені про це ніхто не повідомив», — каже Іван Федорович. Він також не може сказати, чи будуть враховані урядом і президентом зміни, напрацьовані робочою групою.

Річ у тім, що вже у вересні 2012–го новий «мовний» закон («Про порядок застосування мов в Україні») було передано на розгляд Президентові Віктору Януковичу. Група з 42 осіб упродовж серпня працювала над його удосконаленням. Підгрупа на чолі з ректором Київського національного університету ім. Шевченка Леонідом Губерським розробила концепцію держпрограми всебічного розвитку й функціонування української мови до 2015 року. Інша підгрупа, на чолі з Леонідом Кравчуком, підготувала пропозиції з вдосконалення порядку застосування мов. Одна з головних відмінностей супроти вже прийнятого неоковирного закону — це те, що питання про надання мові статусу регіонального має розглядатися парламентом лише після збору підписів від 30 відсотків (а не 10 відсотків, як у скандальному законі Колесніченка–Ківалова) членів територіальної громади й клопотання обласної ради перед Верховною Радою.

Члени робочої групи так і не зрозуміли, чи Президент дізнався про їхню працю. Адже офіційної відповіді щодо переданих документів не надійшло. А в грудні минулого року Раїса Богатирьова повідомила про закінчення роботи своєї групи. А тепер ось групу переформатовано «задля відновлення роботи». Над чим, цікаво? Члени робочої групи вважають, що такі дії з боку уряду можуть свідчити про небажання вносити розроблені зміни до мовного законодавства. А непрозорість і «ручне керування» роботою групи дуже нагадує політику часів радянського застою, коли громадськість не інформували, а запрошували «вгадувати» про зміни за різними «знаками згори».