Цілющий рок

Серед багатьох нині сущих в Україні етно–рокових гуртів є лише одна формація, мелос якої великою мірою є уявним... Ідеться про великий концептуальний експеримент, мета якого — реконструкція звучання давньоукраїнського фольклору. Оскільки не збереглося жодних оригінальних зразків живої музики тієї сивої давнини, залишається лише один шлях — власне інтуїтивне прозріння духовної культури тієї епохи. Втім учасники київського гурту «Воанергес» (у перекладі з біблійного першоджерела «сини грому») пішли іще далі — пропоновані ними архаїчні форми вони нанизують на цілком сучасні ритми арт–року. Що характерно, музика «синів грому» спирається на власні авторські тексти, іноді написані старослов’янською мовою, а по суті в них фігурують справжні реалії і мотиви нашого часу.

Музичні експерименти «Воанергес» тривають протягом десяти років і увінчалися нещодавно виданим альбомом під красномовною назвою «Цілющий рок Древнього Києва». Це — четверта позиція у диско­графії колективу. Дебютний диск мав назву «Злата врата», другий — «Гай Да маки», третій альбом отримав досить парадоксальний титул «Бугай–бугі». І ось лише четвертий альбом ніби розкриває карти своєю справді багатообіцяючою «віщою» назвою «Цілющий рок Древнього Києва». Духовик і вокаліст групи Геннадій Бень зізнався, що матеріал нового альбому дійсно має цілющі властивості, адже кілька разів він приїздив на репетиції майже геть хворим, з високою температурою, а після репетицій хворобливий стан зникав сам собою...

Якою є загальновизнана практика нинішніх рок–команд? Усі гурти спочатку ретельно фіксують новий матеріал у студії, видають альбом і відбувають у промоційний концертний тур музичними клубами країни. У випадку з «синами грому» хлопці спочатку протягом року обкатували на публіці нові пісні, визначивши композиції, які зібрали максимум глядацьких симпатій, зачинились у студії та записали їх. Таким чином народилися на світ Божий усі альбоми групи. Однак цього разу досить незвичною була історія назви диску. Спочатку хлопці запропонували цілих десять назв майбутнього альбому на розсуд інтернет–спільноти з метою обрати одну. Перемогли найбільш лаконічні на кшталт «Диво»... Потім iз тим же набором назв лідер гурту Роман Макогон звернувся до керівника їхньої видавничої рекорд–компанії «Компмюзік» Олега Долинського. Саме він і вибрав назву «Цілющий рок Древнього Києва», зауваживши, що в ній присутня інтрига.

Нині «сини грому» обрали для себе певні творчі псевдо. Так, Роман Макогон величається як Лад, Геннадій Бень став Скіфом, барабанщик Валентин Яновський обрав псевдо Дум, а наймолодший учасник команди — басист Вадим Соколик — ніякого псевдо не отримав, оскільки і так має колоритне прізвище. Сьогодні «Воанергес» мріють про театралізований перформенс, про музично–візуальне видовище, яке б занурювало глядача–слухача в унікальну атмосферу древнього Києва на рівні побуту, почуттів, естетичних цінностей. Вони не хочуть, щоб музика була лише тлом, музика має бути чи не головним героєм цього видовища, а самі музиканти — ще й акторами вистави–перформенсу. Щоб це виглядало принаймні так само переконливо, як два роки тому під час їхнього виступу на головній сцені ворлд–мюзік–фестивалю у місті Сен–Денім у Португалії, де український гурт став родзинкою тієї міжнародної імпрези.