Свобода говорити відкрито

07.03.2013
Свобода говорити відкрито

Експозиція: «відкриті» обличчя «закритої» теми. Фото Дарiї БАДЬЙОР.

Замріяні господині, серйозні бізнесвумен і просто турботливі матері. З фотографій, що наразі виставлені в Кіровоградському художньому музеї, до всіх відвідувачів усміхаються прості жінки, і лише чорно–білий формат приховує хворобливий колір обличчя більшості з них. Нещодавно тут відкрилася виставка жінок, хворих на СНІД, під назвою «+Жінка = Життя». Попри таку «соціально–відштовхуючу» хворобу, 20 жінок не побоялись відкрити своє обличчя, і оголосили боротьби з вірусом імунодефіциту, не приховуючись.

Мета такого проекту, за задумом організаторів, звернути увагу на сильну особистість жіночої половини ВІЛ–інфікованих. Водночас, коли у статистиці щодо ВІЛ кількість жінок переважає кількість чоловіків, а статевий шлях передачі переважає над ін’єкційним, ВІЛ–активісти повинні говорити і про вразливість жінки, не лише фізіологічну, а й психологічну. Ініціатори виставки Ганна Костянтинова та Аліна Ярославська дану експозицію вважають певною соціальною рекламою, яка апелює до рівноправності ВІЛ–інфікованих з іншими людьми, та допомагає пропагувати відкриту боротьбу зі страшною недугою. На знімках — ВІЛ–інфіковані жінки, які не приховали від соціуму свою хворобу, а почали допомагати у подоланні епідемії ВІЛ в Україні. У текстівках під фотографіями ці жінки діляться своїми планами, цілями та страхами, закликаючи тим самим інших інфікованих боротися зі СНІДом відкрито.

Автор проекту — відомий український фотограф Олександр Глядєлов. Понад 15 років він займається документальною фотографією на тему ВІЛ/СНІД. Каже, що задум проекту починався лише з трьох жінок, що виявили бажання відкрити обличчя перед фотокамерою, а наразі виставка вмістила лише малу частину відзнятого матеріалу. «Пояснюючи іншим, я сам продовжую дивуватися можливості фотографії зберігати та повертати час і почуття. Зараз, відбираючи знімки для цієї невеликої виставки, я знову відчув багато емоцій з минулої весни, коли проходили зйомки», — зізнався Олександр.

За оцінками ООН, Україна — на другому місці в Європі і на п’ятому — у світі за темпами поширення ВІЛ–інфекції. За останніми даними, розповсю­дження інфекції в Україні вдалося знизити на 1,6 відсотка. Натомість через брак ліків та профілактики, епідемія дедалі поширюється. Великою проблемою постає малий відсоток «офіційно» хворих, тобто тих, хто стоїть на обліку, в той самий час кількість незареєстрованих, що бояться зізнатися у власній недузі залишається невідомою. За оцінкою експертів, інфікованих жінок серед незареєстрованих небагато більше. «ВІЛ–позитивна жінка — не означає інша. Вона така, як мільйони жінок на планеті, і водночас індивідуальна, як кожна з нас, — впевнена організатор виставки Аліна Ярославська. — Це жінка, яка кохає, яка відчуває біль, яка виховує дітей, яка працює поруч із вами. Саме для того, щоб це показати, народилася ідея фотопроекту «+Жінка = Життя». Ми зробили це для того, щоб показати, що настав час позбуватися нав’язаних міфів про ВІЛ/СНІД. Особисто для мене цей проект асоціюється зі словом «свобода». Свобода відкрито говорити про себе».

Ініціаторами вис­тавки стали Всеукраїнська благодійна організація «Позитивні жінки», Кіровоградська обласна благодійна організація «Відкрите серце» та Кіровоградське обласне відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ». Експозицію можна побачити до 18 березня. В планах організаторів показати фотопроект ще у кількох містах України. n