Пошуковці–волонтери зі Смоленщини знайшли нащадків загиблого в бою за їхній край уродженця Полтавщини Федора Левцунова. Останки самого солдата та ще майже півтори сотні його побратимів росіяни виявили минулого року поблизу розташованого на Дніпрі села Соловйове. Тоді ж відбулося й урочисте перепоховання праху воїнів біля храму Ікони Божої Матері, що входить до меморіального комплексу «Соловйова переправа». Водночас вдалося встановити прізвища тільки десяти солдатiв, які знайшли вічний спочинок на цій рясно политій кров’ю землі.
Згадана переправа на Дніпрі (нагадаємо, що ця могутня ріка бере початок саме на Смоленщині й, звісно, не може похвалитися там «українськими» масштабами) була стратегічною ще з часів вторгнення в Росію французького імператора Наполеона. Під час Другої світової війни, власне, на її початку, влітку 1941 року, той невеличкий клаптик землі перетворився на справжнє пекло. Червона армія тоді постійно відступала, тривали оборонні бої за Смоленськ, з якого вже виднілася дорога на Москву. За таких обставин важливість Соловйової переправи розуміли всі, біля неї скупчувалися величезні маси людей, починалася паніка.
При цьому цілковите панування фашистів у повітрі дозволяло їхнім льотчикам–асам буквально «викошувати» наших бійців, як польову траву. За різними підрахунками фахівців–істориків, там загинуло від 50 до 100 тисяч (!) радянських солдатiв і офіцерів. Задовго до переможних реляцій виявом мужності й героїзму ставало просто перебування на тій «п’яді» землі зі зброєю в руках (у 1941 році чимало було й таких, хто кидав її та тікав світ за очі або здавався в полон) і виконання до кінця свого солдатського обов’язку...
Загиблого в бою вихідця з Полтавщини Федора Яковича Левцунова ідентифікували за знайденими біля його останків ложкою з викарбуваним прізвищем та залишками записки, в якій він просив повідомити рідним про місце його можливої смерті. Як з’ясувалось, у Полтаві ще живе 81–річний син полеглого воїна Андрій Федорович зі своїми родичами, котрі й одержали те повідомлення. Тож останню волю солдата виконали більш ніж через 70 років після його смерті.
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
